23 березня 2014 року, найстаршому члену нашого Великого Роду – Туцканюку Миколі Івановичу – виповнилось 90 років!
          День народження іменинника – став важливою датою для всієї Родини. З свого боку, члени останньої відвідали Ювіляра та привітали його а також – привезли дарунки. Крім того, Миколі Івановичу було вручено «Пам’ятну адресу» від Закарпатської обласної Ради. Увагу до Ювіляра вдалось привернути й з боку органів місцевої влади та засобів масової інформації.
          З боку ж нашого Великого Роду, Туцканюку М.І., члену Ради Старійшин Роду – було підготовлено та вручено Родинну Грамоту Роду.
          У Миколи Івановича не було власних дітей. Однак, у серпні 2016 року «знайшлись» далекі родичі аж з Архангельського краю, які стверджували, що не тільки впізнали та знають Миколу Івановича, який довгий час жив у тих краях Росії, але й усиновив там одного підлітка, який теж носив прізвище – Туцканюк! Останній, помираючи, наказав своїй дочці – щоб та знайшла усиновителя: «десь на Закарпатті», низенько йому вклонилась та подякувала за все, що зробив для нього.
          Так, у нашого Ювіляра «знайшовся» син, про що й розповіла-нагадала та сама дочка – Лариса Убий-Вовк, в ході візиту на Тячівщину до родини Туцканюків, який було організовано у вересні 2017 року, про що нагадують фотографії та останнє відео з Миколою Івановичем.  
          13 жовтня 2019 року, Микола Іванович – відійшов у засвіти. Йому було – 95 років…