Ідею формування родинного дерева – як генеалогії Роду подав Дячук Василь Васильович, який в ході відзначення 80-ти річного Ювілею Ключівській Анні Андріївні, в жовтні 2011 року – презентував власну версію, яка була накреслена на аркуші паперу формату А2.
          Ми підхопили ідею, знайшли відповідну програму та почали формувати Дерево Нашого Великого Роду. Початково, в результаті активної та кропіткої роботи було “знайдено” біля 250 членів Роду. З цією метою, вже в ході І-ї зустрічі Роду (2011 рік) було проведено анкетування присутніх членів Роду, що дозволило в 2012 році, в ході ІІ Зустрічі Роду в Ясінях – Родинне Дерево було офіційно презентовано учасникам зібрання.
          За неповних 4 роки, до листопада 2015 до Родинного Дерева було занесено дані більше 330 осіб – членів нашого Роду. Для цього, було потрібно знайти та уточнити цілу низку даних, не тільки на конкретного члена Роду, але й стосовно його місця народження, проживання, освіти, зайнятості, сімейного стану тощо. Це дало можливість встановити родинні зв’язки та знайти родичів, практично з кінця 1700 року а загальна кількість “встановлених” поколінь склала – 7. Натомість, надія на Пошукову групу Роду, яка була створена – на жаль не виправдала сподівань членів Роду, тому робота з Деревом Роду, практично – закинута: дані не оновлюються а нові члени не заносяться…
          Натомість, приведу приклад, коли тільки один член Роду – Туцканюк Микола Юрійович (1901-1977), який у свій час сформував непоганий, по суті – архів, допоміг нам, нащадкам “зазирнути” в історію нашого Роду аж до 18 століття! Саме, досліджуючи нижченаведені документи Роду, можна вчити історію нашого краю, коли угорські документи, як-то – свідоцтва: про народження, про шлюб та про смерть, переплітаються з чеськими та українськими. Тобто, історія Роду, особливо для допитливих та активних членів Роду – суцільне задоволення…