Концепція доцільності, організації та реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття»

Листи-повідомлення Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА, щодо Концепції «Кемпінги Закарпаття»

Концепція доцільності, організації та реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття»

          Кемпінг (англ. camping – проживання в таборі) це зазвичай сезонний заклад відпочинку та рекреації для туристів. Територію кемпінгу, як правило, обладнують: авто-, мото-, велостоянками, а також майданчиками/місцями для будинків на колесах і установки наметів. Крім того, з метою розширити сезонність кемпінгу, останній може бути обладнано: будинками легкого типу чи стаціонарними палатками. 
          З ціллю підвищення рівня комфорту кемпінгу, дотримання санітарно-епідеміологічних норм і правил, а також з метою охорони природного середовища, сучасний кемпінг, зазвичай, обладнується: водоводом, плитами для приготування їжі, туалетом, душем, антисептиком й може мати: продуктовий та сувенірний магазини, дитячий майданчик, пункти прокату (квадрациклів, велосипедів, тощо), засоби зв’язку (пошту, телефон, Інтернет) медпункт тощо. 
          Мета створення кемпінгу – попередження самовільної організації стоянок туристів на природі (з усіма наслідками від таких), уможливлення планового регулювання туристичних потоків цієї категорії відпочиваючих, реклама туристичних можливостей регіону, можливість працевлаштування місцевих жителів. 
          Відмінною рисою кемпінгів є самообслуговування туристів та доступний відпочинок. 
          Для розуміння важливості та нагальності організації й реалізації створення мережі кемпінгів в Закарпатті, пропонується Інформаційно-аналітична довідка (факти, аргументи, дані статистики та закордонна практика) – в додатку до Концепції.

Доцільність

          Є очевидним, що, розвиток туристичної сфери в Закарпатській області потерпає й через відсутність туристичних інструментів, одним з яких є – кемпінг (мережі кемпінгів). Тобто, межуючи аж з чотирма країнами ЄС, край за 27 років Незалежності України, так й не зміг запропонувати потенційним любителям, насамперед, автотуризму – жоден майданчик, який би відповідав та влаштовував туристів – любителів кемпінгового відпочинку. 
          Натомість, виходячи з вищенаведених даних, стосовно практики й статистичних даних по країнах Євросоюзу – зрозуміло, що суттєвим сегментом туристичної сфери краю може стати саме кемпінговий туризм, який зможе, не тільки задовільнити гідними пропозиціями відпочинку, насамперед, автотуристів, в тому числі й суміжними видами відпочинку (як-то: мотузкові/канатні парки, відомі ще як тайпарк), але й сприятиме працевлаштуванню місцевого населення (які безпосередньо надаватимуть послуги, як-то: обслуговування відпочиваючих, годування відвідувачів, реалізація сувенірів тощо), а також – наповнить місцеві бюджети. 
          Однак, виходячи з того, що саме кемпінговий відпочинок, в Україні взагалі та в Закарпатті зокрема, особливо відносно громадян України, які фактично не є клієнтами кемпінгів й не стільки через нерозвиненість останнього, скільки через відсутність попиту в кемпінгах з боку українців (адже, хто захоче платити за право зупинитись автомобілем на облаштованому майданчику, розбити палатку чи розкласти вогнище?), доцільність організації й реалізації ідеї-проекту, а саме – створення мережі кемпінгів… буде найактуальнішою саме для туристів-іноземців.
          Тим не менше, можна сміло стверджувати, що створення мережі кемпінгів в Закарпатті, крім вже вказаних позитивів – суттєво підніме туристичний рейтинг останнього та дозволить краю долучитись, накінець, до європейської мережі кемпінгів з усіма наслідками від такого. 
          Особливістю створення мережі кемпінгів в Україні взагалі й в Закарпатті зокрема може стати пропозиція щодо об’єднання зусиль, практично зацікавлених осіб та чинників саме в цій сфері, через залучення до реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття»: місцеві органи влади та управління, воїнів запасу та ветеранів бойових дій (АТО, ООС), які є жителями краю та коштів потенційних реабілітаторів останніх. 
          Відомі рішення української влади всіх рівнів – уможливлюють учасникам бойових дій (АТО, ООС) отримати земельну ділянку. Однак, питання їх працевлаштування та адаптації до суспільно-корисного життя бажають кращого, не кажучи вже про їх лікування, реабілітацію тощо. Натомість, саме цими питаннями: лікування, реабілітації та сприяння у зміні військової кар’єри на професійну, цивільну сьогодні в країні займаються Міністерства: охорони здоров’я, соціальної політики, оборони, Державної служби у справах ветеранів АТО, офісу Агенції НАТО з підтримки і постачання в Україні, Трастові фонди НАТО: з медичної реабілітації в Україні та зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну. Більше того, вже анонсовано створення мережі Національних реабілітаційних центрів для учасників АТО, ООС
          Значну допомогу в цих питаннях надають діючі проекти Трастових фондів НАТО в Україні, загальний бюджет яких становить майже 40 мільйонів євро. Так, бюджет Трастового фонду зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну вже має необхідну заявлену суму, в розмірі – 430 тисяч євро
          Отже, є очевидною доцільністю направити частину вищевказаних коштів на реалізацію ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття», для чого варто об’єднати зусилля всім зацікавленим.

Організація (втілення ідеї)

          Головними ініціаторами організації втілення ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття», мають стати Управління туризму та курортів Закарпатської ОДА й відповідні структури, які займаються питаннями туристичної сфери і діють в райдержадміністраціях, містах, об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) краю. 
          До організації та реалізації першого етапу проекту варто залучити й інші зацікавлені органи влади та управління, насамперед – місцевого рівня, а також: фонди, грандові проекти, приватних юридичних та фізичних осіб. 
          Насамперед, з числа представників вищевказаних інституцій розумно буде організувати робочі зустрічі щодо обговорення питань:
          1. Доцільності реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття».
          2. Порядку: підготовчих, організаційних, юридичних, фінансових тощо робіт/завдань.
          3. Визначення місць розташування кемпінгів по території області з прив’язкою їх до головних автошляхів: державного та місцевого значень. 
          4. З визначенням потенційних учасників ідеї-проекту (по тому чи іншому кемпінгу, як-то: місцева громада та її керівництво, учасник-потенційний власник кемпінгу, інші зацікавлені учасники) та поетапності: планування й реалізації всієї ідеї-проекту.
          5. З метою підготовки інструктивно-нормативних та інших документів інформативно-аналітично-розпорядчого характеру з метою реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття». 
          Результатом вищевказаних зусиль, під патронатом, наприклад, Управління туризму та курортів Закарпатської ОДА – має бути створення постійно діючої структури (на тимчасовій основі), яка зможе виступити координатором реалізації ідеї-проекту. Остання повинна мати повноваження, контактувати з потенційними партнерами проекту, включаючи й комунікацію з міністерствами й відомствами України та, наприклад, з трастовим фондом (НАТО в Україні) зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну тощо. 
          Після вирішення та/чи визначення вищевказаних, організаційних питань (що можливо зробити всього за 2-3 місяці), можна буде перейти до другого етапу, а саме до напрацювань конкретних (достатньо на перших порах) 2-3 проектів кемпінгів, для чого:
          1. Визначити місце розташування кемпінгів, та прив’язки їх територій до: автодоріг (міжнародних магістралей), електро-, та водопостачання а також ймовірної каналізації.
          2. З урахуванням ймовірно-потенційної завантаженості кемпінгів (сезонні, цілорічні, багатопрофільні, біля туристичних готелів, турбаз тощо), визначити їх місткість (палатко- та паркомісць, з розрахунку 100 – 120 м² на одного туриста), чим визначити загальну площу кожного, а також перелік об’єктів, якими доцільно наповнити кожен кемпінг, як-то: кухня, душові кабіни, стаціонарні туалети, дитячий майданчик, магазин: продуктів, супутніх товарів, сувенірів тощо.
          3. Підготувати нормативні та інші вимоги щодо організації/облаштування кемпінгів до: місцевої влади, до постачальників електро-, та водопостачання, до необхідного облаштування території та дорожників, а також до потенційних власників кемпінгу – учасників ідеї-проекту.
          4. Розробити нормативно-правові та інші документи по відношенню до потенційних партнерів, надавачів грандів та ймовірних спонсорів ідеї-проекту, а також – фінансових інституції: банки, інвестиційні фонди, іпотечні та страхові компанії тощо.
          5. Підготувати рекламно-інформаційне та Інтернет-забезпечення (в т.ч. й через реєстрацію веб-сторінки «Кемпінги Закарпаття») реалізації ідеї-проекту по кожному кемпінгу зокрема і мережі взагалі. 
          Виконання цих завдань та/ чи робіт (на які потрібно витратити ще 2-3 місяці) дозволить сформувати команду однодумців (від ідеї до учасників й виконавців) і підготуватись до третього етапу, яким й буде, власне – реалізація ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття».

Реалізація проекту

          Після визначення 2-3 місць для спорудження кемпінгу та організації його роботи, а також після погодження: відводу/виділення земельних ділянок, забезпечення технічних умов і визначення «дійових осіб» й виконавця-власника можна приступати до реалізації задуманого. 
          Насамперед, по кожному кемпінгу варто остаточно визначитись з такими параметрами: Обрати конкретне місце для кемпінгу (в натурі) та узгодити всі деталі реалізації ідеї-проекту із землевласником та іншими зацікавленими інституціями й особами.
          1. Кількість місць (Пітч) для розміщення трейлерів та наметів, що й визначить площу (розмір) кемпінгу (виходячи з конкретних можливостей виділення території під такий).
          2. Кількість Пітч відповість й на питання облаштування майданчиків (тверде покриття, щебінь, утрамбована земельна ділянка, тирсування під палатками тощо).
          3. Доцільність та/чи потреба в спорудженні й розмірах: адмінбудівель (охорона, інші служби кемпінгу тощо), харчового блоку (кухня, їдальня), побутово-санітарно-гігієнічного блоку (пральня, вмивальні, душові, туалети тощо), торгово-прокатно-технічного блоку (продуктовий та сувенірний магазини, прокатний пункт, естакада для автомобілів, тощо), пункт електрозарядки трейлерів, антисептик для каналізаційних відходів, дитячий майданчик, мотузковий парк тощо.
          4. Обрати конкретного реалізатора ідеї-проекту – майбутнього власника кемпінгу. 
          На цьому етапі доцільно юридично підписати та, відповідно до діючих вимог оформити необхідні нормативно-правові взаємини між: місцевою владою, зацікавленими органами влади та управління, організатором/-ами ідеї-проекту та майбутнім власником кемпінгу. 
          Практичні кроки реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття» мають бути такими:
          1. Місцева влада на підставі заяви учасника АТО, ООС (він же реалізатор ідеї-проекту та майбутній власник кемпінгу), безкоштовно виділяє останньому земельну ділянку для індивідуальної забудови (бажано впритул або недалеко від місця розташування майбутнього кемпінгу).
          2. Органи держреєстрації здійснюють реєстрацію ТОВ, яке буде реалізовувати ідею-проект кемпінгу (в подальшому ТОВ). Уповноваженою особою та власником, мінімум на 70-80% та не менше, як на етап реалізації всього проекту (по кожному окремому кемпінгу) буде організатор (-и) ідеї-проекту. Співвласником (на 20-30%) – може виступити майбутній власник кемпінгу – учасник АТО, ООС та, відповідно реалізатор ідеї-проекту. Останній, за згодою ТОВ може бути його директором. При цьому реєстраційні та інші, суміжні витрати по ТОВ – несе (-уть) організатор (-и) ідеї-проекту.
          3. Місцева влада на підставі заяви від ТОВ, яке реалізовує ідею-проект кемпінгу, передає в довгострокову оренду (на 49 років) земельну ділянку для спорудження кемпінгу. При цьому, сторони підписують Меморандум про порядок, розміри, та строки по сплаті орендної плати за землю, надаючи ТОВ: кількарічну відстрочку та поступове збільшення орендної плати, виходячи з фактичних показників господарської діяльності кемпінгу.
          4. Органи влади та управління на підставі заяви ТОВ надають технічні умови та інші необхідні дозволи, ліцензії тощо. При цьому, витрати, які пов’язані з останніми покриваються за рахунок організатора (-ів) ідеї-проекту.
          5. Власне, облаштування майданчика та спорудження об’єктів кемпінгу здійснюється з фінансів, джерелами яких будуть: кошти засновників ТОВ, організатора (-ів) ідеї-проекту, місцевої громади, а також виділені на реабілітацію учасників-ветеранів АТО, ООС, включаючи й банківські кредити, гранди, спонсорські внески юридичних та фізичних осіб (про що вказувалось вище). Вибір/відбір підрядників/субпідрядників й координація облаштування майданчика та спорудження об’єктів кемпінгу, здійснюється ТОВ з контролем з боку організатора (-ів) ідеї-проекту. 
          При цьому, облаштування майданчика та спорудження об’єктів кемпінгу доцільно здійснювати поетапно, починаючи, власне з облаштування території кемпінгу з наступною розбудовою всього майданчика. Такий підхід дозволить суттєво мінімізувати першочергові й необхідні витрати. При цьому, мінімальними вимогами до кемпінгу повинні бути: 
          – облаштування майданчика та під’їзду (легковим транспортом) до такого; 
          – огородження території кемпінгу та організація її охорони; 
          – освітлення всієї території кемпінгу та електроживлення місць-стоянок трейлерів; 
          – наявність питної води, сміттєвих баків та туалету (бодай вигрібної ями); 
          – облаштування дорожніх вказівників (із розрахунку, мінімум по два з кожної сторони заїзду на територію кемпінгу) й інформаційно-рекламного щита (з інформацією про назву кемпінгу, часи/графік роботи, кількості Пітч для трейлерів та палаток, переліку послуг та їх вартість, контактні дані тощо). 
          Є очевидним, що при позитивному проходженні всіх трьох етапів реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття», перші 2-3 кемпінги в краї можуть запрацювати уже влітку-восени 2019 року. Натомість, рівень кемпінгів та якість надання ними послуг будуть залежати від вирішення формально-бюрократичних питань, організації їх облаштування й спорудження, кадрового забезпечення кожного кемпінгу та розмірів фінансування. 

Висновки та очікувані результати  

          Становлення й розвиток кемпінгового відпочинку в Україні може додати внутрішньому туризму більш цивілізований характер та збільшити товарообіг туристичної сфери, особливо в прикордонному Закарпатті. Натомість, не варто жити ілюзіями, що місцеві та й українці з решти України масово користуватимуться послугами платних кемпінгів, коли розбити палатку «в лісі» чи зупинитись «на пікнік» автомобілем, а також – розпалити багаття де заманеться (про що вже було вказано вище), в Україні сьогодні – ніхто не забороняє. 
          Однак, з врахуванням саме того, що наші європейські сусіди давно користуються кемпінгами, є надія «завантажити» останні саме іноземними шукачами відпочинку в Карпатах. Крім того, мріємо, що останні стануть непоганим прикладом й для наших співвітчизників. Це допоможе повернути країні частину «спливаючих» закордон грошей, які щорічно витрачаються нашими співвітчизниками на відпочинок закордоном, і створить певну кількість нових робочих місць в краї. 
          За наявності кемпінгів і відповідної інфраструктури в регіонах країна отримає розвиток такого перспективного напряму туризму, як наприклад «туризм вихідного дня». Останнє значно знижує сезонні коливання й підвищує дохідність туризму загалом. Крім того, розвиток караванінгу, як вже вказувалось може стати найважливішим фактором підвищення інтересу європейських туристів до України, взагалі й Закарпаття зокрема. На користь цього твердження свідчить небувале зростання популярності цього виду відпочинку серед європейців.
          Головним показником успішності становлення та розвитку сфери кемпінгу в Закарпатті будуть не тільки вищенаведені факти і аргументи, але й вирішення кількох важливих проблем, а саме: реабілітація ветеранів АТО, ООС, їх працевлаштування та зайнятість цікавою та прибутковою, а головне – потрібною багатьом справою. 
          І це вже не кажучи про «побічні ефекти» від такої діяльності, як-то отримання доходів, від розміщення, годування, обслуговування потенційних відпочиваючих в кемпінгах а також надання таким додаткових послуг, як-то: супровід, перекладацькі, екскурсійні тощо. Крім того, є надія, що кемпінги доволі швидко «обростуть» маленькими базарами на яких місцеві жителі запропонують свій нехитрий скарб аж до організації продажу «Все для кемпінгу», як-то: палатки, динамо-ліхтарі, набори для пікніку, термопродукція, туристичні меблі, барбекю тощо, не кажучи вже про інші «послуги», як-то: зводити в гриби, на яфини, покатати на конях, скупатись в чанах й так далі й тому подібне. 
          Не варто виключати й організацію чисельних акцій та заходів, що здійснюватимуться в добре обладнаних кемпінгах, які організовуватимуть кмітливі закарпатці, маючи вже досвід організації: змагань, фестивалів, спартакіад, вогнищ й тому подібне… 

          Підготовлено IASEED,
          січень 2019

Інформаційно-аналітична довідка: факти, аргументи, дані статистики та закордонна практика (додаток до Концепції, тут).

Видання, які оприлюднили Концепцію доцільності, організації та реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття»

Залишити відповідь