Програма розбудови прикордонної інфраструктури Закарпаття

Вказану Програму було розроблено групою спеціалістів GAZDA GROUP та за участю засновників Акціонерного товариства “Тиса-Фонд” в 1995 році яка публікується вперше (після терміну на виключне право партнера)

          Програма розбудови інфраструктури державного кордону України на території Закарпатської області, далі “Програма”, розроблена у відповідності з Указом Президента України № 596/93 від 16.12.93 про “Комплексну програму розбудови державного кордону України”, постанови Кабінету Міністрів України №157 від 11.09.94 “Про залучення інвестицій для будівництва та облаштування об’єктів митної інфраструктури і Прикордонних військ України” та Розпорядження голови Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 11.11.1994, № 201 про участь у конкурсі по розбудові прикордонної інфраструктури.
          Програма розроблена групою спеціалістів Gazda Group та за участю засновників Акціонерного товариства “Тиса-Фонд”, далі “АТ”, яке і було спеціально створене для реалізації цієї програми.
          Програма передбачає створення сервісної інфраструктури орієнтованої на обслуговування громадян, що перетинають кордон, на державних службовців, що виконують свої обов’язки на кордоні, та послуги підприємствам та банкам.

Послуги

          До складу послуг, що надаватимуться на кордоні входять: 
– послуги митних брокерів; 
– послуги консигнаційних (митних) складів; 
– обмін валюти; 
– послуги по страхуванню; 
– послуги вузла зв’язку; 
– автосервіс; 
– послуги кафе, мотелів, автопрокату, бронювання квитків, оргтехніки, тощо. 
          Реалізація програми такого масштабу потребує спільних зусиль державних структур, потенційних інвесторів – підприємств різних форм власності, приватного  капіталу. 
          У викладеному нижче проекті йдеться про можливість реалізації проекту, фінансове забезпечення, етапи реалізації, опис структур, які виконуватимуть проект.

Опис бізнесу та ринків

          Маркетинг 
          За даними Кабінету Міністрів України, наведеними у державній програмі, передбачено забезпечити перехід через кордон по Ужгороду 6 500 автомобілів на добу, по переходу “Тиса” – 6 800, по Дякову – 3000, по Косину – 1 000, по Вілку – 1 000, по – Лужанці – 800, по Дзвінковому – 800, по М.Березному – 1 000, по Лубні -300. Загалом понад 21 000 авто перетинатимуть державний кордон щодня. 
          Вже на сьогоднішній день державний кордон в Ужгороді перетинає близько 5 000 осіб та 2 000 транспортних одиниць за добу, що перевищує планову у 3,5 та 5 разів. Кожна автомашина це теж як мінімум один водій, крім якого можуть бути пасажири – туристи, бізнесмени, інші. 
          Перетин кордону для кожної людини пов’язаний з паспортним контролем, митними процедурами, іншими вимушеними зупинками. Окрім цього, бувають не заплановані зупинки – черги, дні з обмеженим переходом через кордон (релігійні та державні свята), процедури до яких не готові або з якими не знайомі громадяни, що перетинають кордон (санепідеміологічний контроль,  фітоконтроль, радіаційний контроль, тощо). Очевидно, що під час таких зупинок державним службовцям необхідно виконати певні процедури, а людям їх пройти. Під час вимушених затримок людям потрібно задовільнити фізіологічні потреби – поїсти, випити гарячої кави, прохолоджувальних напоїв, виспатись та інше. При необхідності повідомити близьких або партерів про затримки на кордоні, чи обміняти валюту, сплатити мито, виспатись після далекої дороги. Для чого необхідно створити мінімальні умови і поступово їх покращувати, доводячи рівень послуг до сучасних вимог. 
          З другого боку на прикордонних переходах працюють державні службовці -митники, прикордонники, міліціонери, які теж є потенційними споживачами послуг і товарів. 
          Таким чином, формується декілька сегментів із загального ринку послуг. Перший сегмент формується за територіальним принципом і охоплює прикордонну територію. Другий сегмент формується трьома основними категоріями споживачів: громадяни, що перетинають кордон; державні службовці, що обслуговують державний кордон, та юридичні особи, які споживають послуги АТ, або замовляють роботу по наданню їх послуг на прикордонній території. 
          На сьогодні ці сегменти або зовсім незайняті, або тільки розпочата робота по їх заповненню – митні брокери, кафе та дрібні магазини працюють тільки на митних територіях в Ужгороді  та Чопі. Зовсім не надаються мотельні послуги, відсутній автосервіс, обмін валют, та інше. Особливу увагу буде приділено наданню послуг на новостворених митних переходах. 
          У зв’язку з вище згаданим, АТ зможе успішно працювати в згаданих сегментах ринку, розширюючи їх через надання нових послуг та нової, значно вищої, якості, пропонуючи послуги новоствореним споживачам. 
          Отже, розширюється номенклатура послуг, створюються нові ринки збуту.

          Специфіка роботи
          Фактично ринок послуг накриває всю територію України, тобто немає місцевості де б не надавались послуги. Але у сегментах прив’язаних до державного кордону надання послуг має ряд особливостей: 
– швидкоплинність надання послуг; 
– постійна зміна клієнтів – споживачів послуг; 
– великий потік людей, в основному іноземців; 
– перші контакти на кордоні справляють враження і формують думку про всю країну. 
          Швидкоплинність означає, що клієнт має обмежений час і потребує швидко отримати товар чи послугу за які він платить. Постійна зміна клієнтів означає неможливість багаторазового надання   послуг, через що послуги повинні надаватись якісно з першого разу і створювати хороші враження та імідж. Великий потік клієнтів, а точніше змінна величина потоку визначає можливість організації витримувати навантаження і постійно бути готовою до нього. 
          Звідси специфіка: 
– кожен митний перехід – це своєрідна “зона виникнення конфліктів”, коли людина поспішає, а від неї, на її думку, безпідставно щось вимагають; 
знання мов- словацької, угорської, англійської, німецької; 
психологічна врівноваженість обслуговуючого персоналу; 
– змінна величина навантажень на обслуговуючий персонал. 

          Структура АТ
          Для реалізації цієї Програми створено акціонерне товариство відкритого типу “Тиса-Фонд”. Така господарсько-правова форма дозволяє знизити собівартість реалізації проекту, оскільки планується залучити вільні кошти фізичних та юридичних осіб в обмін на акції, що зменшить об’єм залучуваних кредитів. 
          Адміністративна структура традиційна для АТ. Найвищим органом є збори акціонерів. Найвищим виконавчим органом є Рада директорів на чолі з Президентом АТ. До контролюючих органів відноситься Спостережна Рада та Ревізійна комісія. Спостережна Рада підпорядкована загальним зборам, а Ревізійна комісія – Президенту АТ. До складу Ради директорів входить генеральний директор, комерційний директор, директори філіалів, інвестиційний керуючий. Склад Ради директорів визначається тими завданнями, які виконує АТ. 
          При роботі АТ на всіх митних переходах буде відкрито 8 філіалів на кожному митному переході. Орієнтовний штатний розпис включає директора філії, бухгалтера, 14 чоловік обслуговуючого персоналу (послуги митних брокерів, консигнаційних (митних) складів – 4 чол; обмін валюти, видача віз, послуги по страхуванню, послуги вузла зв’язку – 4 чол.; автосервіс – 2 чол.; послуги кафе, мотелів, автопрокату, бронювання квитків, оргтехніки, тощо – 4 чол.). 
          На митних переходах буде змонтовано 5-7 павільйонів для розміщення служб по наданню послуг, організовано санітарні умови для середньострокового перебування на кордоні – креслення в додатку.

Структура організації та структура

          Структура бізнесу
         
Діяльність АТ розподіляється за такими видами: – комерційна діяльність – щоденна робота по наданню послуг, реалізації товарів, централізованим поставкам товарів, комплектуючих на АТ та його підрозділи, поточна робота; 
– робота філій – надання послуг, реалізація товарів; 
– робота з власними цінними паперами – контроль за ціною акцій, об’ємами реалізації, тощо. 
          Як уже вище зазначалось, структура комерційної діяльності по наданню послуг Акціонерним товариством складається з: 
– послуг митних брокерів; 
– послуг консигнаційних (митних) складів; 
– обміну валюти;
– послуг по страхуванню; 
– послуг вузла зв’язку; 
– автосервісу; 
– послуг кафе; 
– послуг мотелів; 
– послуг автопрокату; 
бронювання квитків; 
– оренди оргтехніки, тощо.

Схема надання послуг

          Схема надання деяких послуг, наступна: 
а) послуги митних брокерів заключаються в декларуванні митних вантажів при перетині ними кордону. Процедура є обов’язковою для всіх суб’єктів господарської діяльності, а надання цієї послуги на кордоні підвищить оперативність проходження вантажів через кордон;
б) послуги консигнаційних складів сприятимуть роботі підприємств по перевантаженню і зберіганню вантажів. Такі послуги дозволять заощадити час по завезенню вантажів на консигнаційні склади в середину міста чи області; 
в) обмін валюти на кордоні – послуга є конче необхідною при відсутності поряд банківської установи – у випадку термінового придбання товарів, послуг або сплати платежів потрібна національна валюта; 
г) послуги по страхуванню включають страхування громадянської відповідальності та страхування вантажів. Заключаються у видачі страхового поліса дійсного при виїзді за кордон; 
д) послуги вузла зв’язку – міжміські, міжнародні телефонні переговори, відправка факсів через власний телефонний номер або за угодою про співпрацю з Ужгородським міським відділенням зв’язку, надаватиметься обслуговуючим персоналом кафе; 
е) автосервіс складається з двох основних послуг – це мийка та заправка автомашин, і, друга, прокат та дрібний ремонт. Операції добре відомі. Для надання цієї послуги працюватиме, орієнтовно, 2 чоловіки; 
є) послуги кафе, мотелів, автопрокату, бронювання квитків, послуги оргтехніки -традиційний набір послуг з нескладними операціями, які можуть надаватись вище згаданими службами одночасно з наданням основних послуг. 
          Частина послуг будуть згруповані за близькими ознаками або способом надання і дозволять раціонально використовувати трудові резерви. Скажімо, послуги по збору обов’язкових платежів можуть надаватись тими ж людьми, які видають транзитні номери та страхують автомобілі. Послуги митних брокерів можуть надаватись на території митних складів. Телефон кафе можна використовувати для забезпечення міжміських телефонних переговорів. Послуги мотелів можуть включати роботи по заправці, мийці та технічному обслуговуванню автомашин. 
          Мінімальний об’єм послуг визначається терміновістю та достатнім мінімумом і становить: 
створення умов для збору обов’язкових платежів; 
створення умов по видачі транзитних номерів; 
– послуги закладів громадського харчування. 
          Кожна служба працюватиме цілодобово або в режимі роботи митниць. У випадку цілодобової роботи у кожній службі працюватиме кількість людей, яка забезпечить безперервний режим роботи, в іншому випадку обслуговуючий персонал буде у два рази менший. Операції не складні і для їх виконання можна залучити місцевих жителів. 
          Безпечну цілодобову роботу будуть забезпечувати міліція та спеціально організована робота підрозділів АТ.

Фінансовий розділ

          Фінансові джерела
          АТ було зареєстровано із статутним фондом 300 мільйонів карбованців. У результаті аналізу ринку, точніше входження у ринок послуг, було вирішено збільшити статутний фонд у десять разів. З цією метою: 
а) збільшено коло засновників АТ і доведено розмір статутного фонду до 900 мільйонів карбованців; 
б) оголошено відкритий продаж акцій на загальну суму 2,7 мільярда карбованців.
          Таким чином, на червень місяць розмір статутного фонду буде доведено до 3,6 – 4,0 мільярди карбованців. 
          Другим джерелом будуть кредити банків. На сьогодні деякі банки пропонують дешеві (80-100%) кредитні ресурси під забезпечення їхніми акціями або під депозитні рахунки у тому ж банку. 
          Третє джерело – це проценти по депозитних вкладах. Поклавши 1 мільярд карбованців під 180-200% річних, можна кожні півроку отримувати додатково один мільярд карбованців. Ці дії дозволять збільшити активи АТ на момент піку (липень-серпень) розбудови інфраструктури на 1 мільярд карбованців.

       Загалом, на серпень 1995 року власні кошти АТ складатимуть 5 мільярдів карбованців і кредитні ресурси 1-2 мільярди, в залежності від потреби. 
          Існують додаткові джерела та/або шляхи заощадження, використання яких можливе тільки при надзвичайній потребі: 
податковий кредит; 
участь у проекті недержавних та державних фондів.  

          Фінансові вимоги
         
Фінансові вимоги для початку проведення операцій і до кінця 1996 року можуть бути представлені наступним чином: 

 

Першочергові та поточні витрати, (дол. США/крб.)

Придбання устаткування та інше (дол. США/крб)

Оборотні кошти (дол. США/крб.)

Загальна сума витрат (дол. США/крб.)

I етап квітень

1995 рік

700 /

100000000

11 540 /

1 650 000 000

840/

120000000

1380 /

1 870 000 000

1995 рік

2 100/

300 000 000

30 000 /

4 500 000 000

2 100/

300 000 000

34 200 /

5100000000

1996 рік

2800

40000

3000

45800

          Розрахунок потреб у стартовому капіталі побудований на підрахунку сум, використовуваних при запуску аналогічного бізнесу. Для збереження масштабу цін суми вказані як у карбованцях, так і в доларах США.  

          Резюме 
          Очевидно, що головною задачею розбудови митної інфраструктури є:
– створення умов для праці державних службовцівмитників, прикордонників, міліціонерів;
– створення умов по перетину кордону і скорочення терміну можливих зупинок;
– умов для середньострокового перебування людей через вимушені зупинки на кордоні або поблизу кордону.

Наслідками реалізації Програми будуть:

надання послуг на прикордонних переходах на рівні сучасних вимог; 
– нові робочі місця; 
покращення екологічного стану в області; 
– створиться об’єкт для інвестування, що зменшить витік капіталу за межі Закарпатської області; 
– отримуватимусь прибутки будуть в області і виплачуватись податки на ці прибутки будуть в середині Закарпатської області.