Перспективи і доцільність відкриття нових пунктів перетину кордону та розвитку туристичного бізнесу на Закарпатті

Вказаний огляд було підготовлено фахівцями GAZDA GROUP в 1999 році для замовника та партнерів й публікується вперше (після терміну на виключне право замовника)

Про Закарпаття

          Закарпатська область розташована  на заході України. Вона межує з Івано-Франківською та Львівською областями України, а по державному кордону України – з чотирма державами: Польщею (довжина кордону 33,4 км), Словаччиною (98,9 км), Угорщиною (130 км), та Румунією (205,4 км).  На території краю проживає 1 млн. 200 тис. чол., що складає 2,6% населення України (більш ніж 40 національностей і народностей). У національному складі  переважають українці (77,6%). Проживають тут також угорці, росіяни, румуни, словаки, поляки, німці та інші. Густота населення – 98,3 чол. на 1 км² , яка суттєво  змінюється  у рівнинних та гірських районах. Територія області – 12,8 тис. м² (2,12% території України). Закарпаття розташовано на крайньому південному заході України і займає південно – західну частину Українських Карпат і північно – східну частину Середньодунайської низовини. Близько 80% території займають гірські хребти . Найвищою вершиною області (і України) є гора Говерла  – 2061 м. Карпатські гори здавна приваблювали неповторними за своєю красою перевалами: Ужоцьким, Верецьким, Яблунецьким, які і досі  з’єднують Східну і Північну Європу з Тисо-Дунайським басейном та Прикарпаттям.
          Клімат області є помірно континентальним. В низинах зима коротка, м’яка; літо – тепле з середньою температурою +19 – +21º С. В гірській частині зима більш холодна і довга, літо – коротке і прохолодне.
          Річки Закарпаття (Боржава, Латориця, Ріка, Теребля, Тересва, Уж та інші) відносяться до басейну р. Тиса. Майже всі ріки беруть початок в горах. Для  річок Закарпатської області є характерними повені після тривалих  злив. В області нараховується 138 природних озер, в основному  льодовикового походження, найбільше з них – озеро Синевир.
          На території області чітко  виражена висотна поясність рослинності. Близько 50% площі області вкрито лісом  – в низинах поширені грабово-дубові та дубові ліса, в передгір’ях  і горах – дубові, букові, хвойні і змішані ліса. Вище лісового поясу – субальпійська і альпійська рослинність.
          В Закарпатській області – 415 територій і об’єктів природно-заповідного фонду – в тому числі природний національний парк Синевир, Карпатський заповідник (нараховує 4 масиви, більш ніж 40 заказників, пам’ятки природи, 21 парк – пам’ятки садово – паркового мистецтва).
Область поділена на 13 адміністративних районів (Ужгородський, Мукачівський, Перечинський, Великоберезнянський, Хустський, Берегівський, Виноградівський, Іршавський, Рахівський, Воловецький, Свалявський, Міжгірський, Тячівський), які різняться  колоритом, народними традиціями, природою, флорою і фауною.
Міста обласного  підпорядкування: Ужгород (125 тис. населення ) і Мукачево (100 тис. населення).
Закарпатська область багата на корисні копалини: залізною рудою, кольоровими металами, високоякісними породами андезитів, трохиотів, ріолітів.
          Промисловість Закарпаття – це більш як 300 промислових підприємств  різних форм власності, з них 140 є акціонерними товариствами. Основні виробництва – лісопереробка, виробництво мінеральної води, переробка сільхозпродукції, станко- та приладобудування, легка та харчова промисловість.
          Сільське господарство краю представляють колективні та фермерські господарства. В Закарпатті займаються садо – городництвом, виноградарством , тваринництвом, птахівництвом та ін.
          Область має широку сіть залізничних та автомобільних доріг. Автострад в Закарпатті немає.  Повітряне сполучення  можливе з використанням  вертолітної техніки. Річки Закарпаття не  суднохідні.
          В області зв’язку Закарпаття обслуговується компанією UTEL, а також мобільним зв’язком від компанії УМС.
          В Закарпатській  області діє ряд учбових закладів головним з яких є Ужгородський університет (УжДУ)  з 14 факультетами. Професійну, технічну і гуманітарну освіту дає цілий ряд  коледжів, гімназій, ліцеїв, технікумів та училищ.
          Навчанням в загальноосвітніх школах  охоплені, практично, всі  діти шкільного віку. При цьому , в районах компактного проживання  тої чи іншої національної меншини, викладання ведеться на російській, угорській , словацькій, румунській, циганській та  інших мовах.

Назад до змісту↑

Політичні передумови підприємництва на Україні

          Серед ряду політичних факторів, які необхідно прийняти до уваги, слід особливо відмітити:
1. Прийняття Україною власної Конституції – Основного Закону України.
2. Введення національної валюти – гривні.
3. Інтенсивна підготовка до реформування податкової політики.
          1. 28 червня 1996 року Парламентською більшістю була прийнята Конституція України. Цілий ряд її статей є досить прогресивним. Так, ст.9 визнає міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, як частину національного законодавства України. Важливо і те, що ст. 13 закріплено положення про рівність всіх суб’єктів права власності перед законом. Крім того, ст.41 надає право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю та гарантує недоторканність права приватної власності. Вищевказані та ряд інших статей Конституції України дозволяють констатувати наявність правової бази для підприємництва в Україні.
          Однак практичне використання статей Конституції, а також реальність зволікання процесу приведення національного законодавства у відповідність із статтями Основного закону, трохи насторожують. Більше того, консервативні пункти Розділу XV “Перехідні положення” Конституції повинні попередити поверхові рішення, в т.ч. потенційних інвесторів.
          Так, п.4 положення дозволяє Президенту України на протязі 3-х років видавати укази з  економічних питань. Більше того, п.13 зберігає  status quo, діючого сьогодні в Україні порядку арешту, утримання під вартою та затримання підозрюваних у здійснені злочинів, а також порядок проведення огляду та обшуку житла та іншого приватного володіння.
Таким чином, можна прогнозувати досить  складний часовий  процес становлення  Конституції України.
          2. У вересні 1997 року в Україні проведено грошову реформу. Фактично реформа мала неконфіскаційний характер. Крім фактичної заміни карбованця (купону) на гривню (розмінна монета – копійка), реформа мала деномінаційну мету. На сьогодні курс гривня-долар США має таку цифрову пропорцію: 4 грн. – 1 долар США.
           Валютний коридор (3,5 – 4,5 грн.  за 1 долар США), а також цілий комплекс мір стабілізаційного характеру, дозволяють фінансовим інститутам України певний час зберігати фінансову стабільність та, відповідно, вищенаведене співвідношення гривня – долар.
          Однак значний дефіцит бюджету України, зовнішні виплати (небезпека дефолту), заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам бюджетної сфери (освіта, медицина, культура і т.д.) та чергові вибори Президента України (листопад 1999 р.) можуть привести до значного коливання та фактичного падіння курсу гривні по відношенню до  долара США.
          Очевидно, що без радикальних заходів: адміністративної реформи, реанімації виробництва, структурних перетвореннях державної власності, та відповідно, вирішення  соціальних проблем, сама по собі грошова реформа – малоефективна.
          3. Вищевказане ж неможливе без суттєвої корекції податкової політики України. Остання, у вигляді Податкового Кодексу України, повинна піти двома шляхами:
перший – зменшення базової ставки практично по всім податкам, як для юридичних, так і для фізичних осіб (суб’єктів підприємницької діяльності);
другий –  консолідація (тобто зменшення статей непрямих і прямих податків) бази оподаткування.
          Крім того, завдання України –  привести національне оподаткування та порядок збору податків (бухоблік , тощо) у відповідність до світових норм.
          На даному етапі повним ходом йде розробка та підготовка до прийняття Верховною Радою України Податкового Кодексу України, де і пропонується вищевказане. 
          Таким чином, політичні зміни (прийняття Конституції України), фінансові заходи (введення гривні, зміни в оподаткуванні), переддень виборів Президента – важливі та необхідні кроки України, однак явно недостатні для прийняття рішення з питань інвестування в Україну.

Назад до змісту↑

Економічні переваги та інвестиційна привабливість ведення бізнесу в Закарпатській області

          Беручи до уваги географічний фактор Закарпаття та враховуючи становлення і можливості розвитку перефірійного сегменту міжнародних економічних зв’язків, варто звернути увагу на субрегіональні зовнішньоекономічні контакти. Хоча субрегіональне  зовнішньоекономічне співробітництво і не є альтернативою європейської інтеграції, але воно може зіграти дуже важливу роль у призупинені суспільно-економічної деградації відповідних регіонів, а пізніше – у розбудові знизу субрегіональної кооперації.
          Одним із можливих кордонів субрегіональної співпраці може бути: з України – Мукачеве, Ужгород, Львів, Івано-Франківськ; а з Польщі – Ржешов, Краків, Пшемисль, Кросно. Безпосередньо ж отримати певні результати такої співпраці  для мешканців прикордонних регіонів можливо за умови стабілізації політико-економічної ситуації в цих країнах (особливо стосується України), із втіленням мети – прозорості кордонів, лібералізації торгівлі, торгово-промислової співпраці, тощо.
          Розуміючи важливість вищевказаного, керівництвом України зроблено перші кроки по наданню Закарпатській області економічних переваг та інвестиційної привабливості. Так, 9 грудня 1998 року видано Указ Президента України “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”, а 24 грудня 1998 року Президентом України підписано Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області”. (Обидва документа подаються в розділі “Додаткова інформація”).
          Варто наголосити, що відповідно до Указу Президента України, на території Закарпатської області створюється спеціальна економічна зона (в подальшому – СЕЗ) загальною площею 737, 9 га строком на 30 років. Встановлено, що на території СЕЗ розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг. Крім того, в СЕЗ встановлюється режим спеціальної митної зони. Імпорт товарів для потреб власного виробництва на території СЕЗ та експорт повністю вироблених або достатньо перероблених товарів не підлягає ліцензуванню та квотуванню. Прибуток платників податку, зареєстрованих на території СЕЗ оподатковується за ставкою 20 відсотків (в Україні – 30 відсотків). Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у СЕЗ, звільняються від обов’язкового продажу (в Україні – 50 відсотків).
          Відповідно ж до Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області”, в Закарпатті запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності строком на 15 років. Крім того, суб’єкти підприємницької діяльності звільняються (не більш як на 5 років) від обкладення ввізним митом та податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання для реалізації інвестиційного проекту. Від оподаткування прибутку (строком на 2 роки) звільняються підприємства, інвестиція в яке є еквівалентною не менш, ніж 250 000 доларів США. З третього по п’ятий рік прибуток такого підприємства оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.  На період до  2004  року не  підлягають оподаткуванню доходи громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, одержані від надання туристичних послуг в населених пунктах Закарпатської області, яким надано статус гірських.
          Таким чином, вищевказаними документами в Закарпатті створено економічні передумови та інвестиційно привабливу ситуацію для залучення коштів інвесторів.

Назад до змісту↑

Закарпаття прикордонне

          Закарпатська область по державному кордону України межує з чотирма державами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Таке географічне розташування виділяє Закарпаття з-поміж решти 25-ти областей України. На сьогодні на території області діє 14 контрольно-пропускних пунктів та пунктів спрощеного переходу з Угорщиною, Словаччиною, Румунією.
          Відповідно до “Комплексної програми розбудови державного кордону України” та “Про залучення інвестицій для  будівництва та облаштування об’єктів митної інфраструктури і Прикордонних військ України” передбачено забезпечити перехід через кордон (автомобілів на добу) по:

  • Ужгороду (кордон із Словаччиною) – 6 500;
  • “Тисі” (смт. Чоп, кордон з Угорщиною) – 6 800;
  • Дякову (Виноградівський район, кордон з Угорщиною) – 3000;
  • Косину (Берегівський район, кордон з Угорщиною) – 1 000;
  • Вілку (Виноградівський район, кордон з Угорщиною) – 1 000;
  • Лужанці (Берегівський район, кордон з Угорщиною) – 800;
  • Дзвінковому ( Берегівський район, кордон з Угорщиною) – 800;
  • Ублі (В.Березнянський район, кордон із Словаччиною) – 1 000;
  • Лубні (В. Березнянський район, кордон з Польщею) – 300.

          Останній перехід по Лубні на сьогодні знаходиться в стадії  перед проектних робіт. Планується здійснити будівництво 8-ми кілометрового відрізку шляху від автодороги Ужгород – Самбір до КПП Лубня.
          Загалом через митниці Закарпаття державний кордон перетинатимуть понад 21 000 автомобілів щодня.
          Сьогодні, за даними статистики, державний кордон лише в Ужгороді перетинає близько 5 000 осіб та 2 000 транспортних одиниць за добу, що перевищує планову відповідно у 3,5 та 5 разів.
          Вищевказані програми передбачають створення сервісної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування громадян, що перетинають кордон, на державних службовців, що виконують свої обов’язки на кордоні, та послуги підприємствам та банкам.
          До складу послуг, що надаватимуться на кордоні входять:

  • послуги митних брокерів;
  • послуги консигнаційних (митних) складів;
  • обмін валюти;
  • послуги по страхуванню;
  • послуги вузла зв’язку;
  • автосервіс;
  • послуги кафе, мотелів, автопрокату, бронювання квитків, оргтехніки, тощо.

          Реалізація програми такого масштабу потребує спільних зусиль державних структур, потенційних інвесторів – підприємств різних форм власності, приватного капіталу.
          Таким чином, наслідками реалізації Програми будуть:

  • надання послуг на прикордонних переходах на рівні сучасних вимог;
  • нові робочі місця;
  • покращення екологічного стану в області;
  • реальні можливості для інвестування, що зменшить витік капіталу за межі Закарпатської області;
  • отримуватись прибутки і виплачуватись податки безпосередньо в Закарпатській області.
Назад до змісту↑

Зовнішньоекономічні передумови прикордонної співпраці

          Насамперед необхідно зауважити, що з розпадом РЕВ регіональне співробітництво у Центрально-Східній Європі відбувається в рамках:

  • Центральноєвропейської ініціативи (СЕІ);
  • Співробітництва “Вишеградської групи”;
  • Центральноєвропейської угоди вільної торгівлі (CEFTA);
  • Співробітництва Карпатських Регіонів (м. Кросно);
  • Фонду “Карпати – Тиса” (м. Ніредьгаза);
  • Карпатського Єврорегіону (м. Дебрецен);
  • Карпатського союзу торгово-промислових палат (м. Мішкольц-м. Лілафюред);
  • Спілки прикордонного економічного розвитку “Карпати” (м. В. Капушани);
  • Фонду розвитку Карпатського Єврорегіону (м. Кошице).

          Принципи співробітництва вищевказаних структур взято з досвіду регіональної інтер регіональної політики Європейського Союзу. Вони ж відповідають принципам розвитку зон співробітництва, а саме:

  • Рівноправність;
  • Взаємні двосторонні переваги;
  • Пріоритет інтересів економічного розвитку;
  • Виробничо-торгова інтеграція;
  • Мирне співіснування.

          Метою розвитку прикордонного економічного співробітництва є:

  • Зміцнення економічної бази співробітництва та збільшення величини конкурентоспроможного товарного фонду;
  • Узгоджене поліпшення системи матеріальних умов економічного співробітництва;
  • Поліпшення здатності прикордонних територій залучати інвестиційний капітал;
  • Розвиток співробітництва щодо інформатики та маркетингу, посилення соціально-економічних контактів та підвищення життєвого рівня населення.

          Конкретними напрямками і програмою стратегічного розвитку мають бути:

  • Розвиток малого та середнього підприємництва;
  • Посилення інноваційної здатності підприємств;
  • Сприяння просуванню на ринки товарів та послуг;
  • Поліпшення умов сполучення та перетину кордонів;
  • Розвиток раціональної експедиційної діяльності;
  • Знаходження можливостей та розвиток торгівельно-фінансової кооперації;
  • Утворення зон підприємництва;
  • Заснування фінансово-промислових та наукових парків;
  • Розвиток вільних митних територій;
  • Утворення регіонального підприємницького інфобанку та створення системи обміну інформаційними даними;
  • Розвиток регіональної маркетингової діяльності.

          Таким чином, при умові виконання вищевказаного та ліквідуючи стримуючі фактори, можна досягти помітних успіхів у сфері прикордонного співробітництва.

Назад до змісту↑


Туристичний бізнес на Закарпатті

          Туризм здавна поширений на Закарпатті. На території області знаходиться велика кількість санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз, побудованих в мальовничих куточках  Карпатських гір, недалеко від мінераль-них  джерел, яких в краї  нараховується близько 300.
          На даний момент на території Закарпаття діє  більш  як 50 зареєстрованих  та ліцензованих туристичних фірм (35 з них знаходиться в м. Ужгороді та Ужгородському районі, 7 – в м. Мукачево, інші – в Рахівському, Іршавському, Перечинському, В.Березнянському та Хустському районах), які займаються обслуговуванням туристів, що прибувають  з різних  куточків України, а також із-за  кордону. Наші турфірми  організовують відпочинок та  екскурсійне обслуговування туристів, пропонують зайняття гірсько-лижним  спортом, екскурсії на вертольоті, сільський, велосипедний туризм, полювання,  а також відпочинок за кордоном.
          Так, лише система “Закарпаттурист” приймає клієнтів в 4-х туркомплексах та 10-ти туристичних базах, які вміщують 3200 відпочиваючих. Для гірськолижників-траси маршрутів обладнано 29 канатними дорогами протяжністю від 200 до 1400 метрів.
          В Ужгороді (адміністративний, промисловий, культурний центр Закарпатської області) пропонується цілий комплекс готельних послуг, комфортабельні апартаменти  в центральних готелях  міста, екскурсійне обслуговування, зустріч в аеропорту, послуги перекладачів.

Назад до змісту↑

Додаткова інформація

1. Основні дані про Україну:
Територія – 604 тис. км2
Населення – 50 млн. чол. (міське населення – 68%, сільське – 32%)
Державна мова – українська
Адміністративний склад – Автономна Республіка Крим, 24 області та 2 міста республіканського підпорядкування – Київ і Севастополь
Президентсько-парламентська держава, член ООН
Президент України – Кучма Л.Д.
Столиця – м. Київ
Валюта – 1 гривня = 100 копійок
Телефонний зв’язок – 00380
2. Географічна карта Закарпатської області (додається). 
3. Указ Президента України “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” (додається).
4. Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” (додається).

Назад до змісту↑

Окремий розділ

          У вищенаведених розділах підготовленої інформації використано офіційні документи та дані українських видань, а також власні аналітичні розробки.
          Дані матеріали є ексклюзивною інформацією та не можуть бути використані та передані третій стороні без згоди Виконавця.
          Інформація підготовлена спеціалістами Gazda group (Ужгород, Україна). Система приватних підприємств Gazda group ось уже сьомий рік здійснює (проводить):

  • Приватизацію житла громадян;
  • Операції з нерухомістю (купівля-продаж, обмін);
  • Постприватизаційну підтримку підприємств;
  • Операції з цінними паперами;
  • Реєстрацію переходу прав власності на цінні папери;
  • Консалтингові послуги;
  • Ринкову оцінку бізнесу (долі, паї, активи, тощо);
  • Роботу по залученню інвестицій;
  • Аудит

          Певний досвід роботи з рядом партнерів, в тому числі інституційних інвесторів, фондів та фінансових інститутів, включаючи іноземних, (Western NIS Enterprise Fund, USA; OPIC Fund, USA Private; American Business Center, USA; SABBIT Program, USA), дозволяють нам запропонувати взаємовигідну співпрацю в частині підготовки аналітичних досліджень та надання іншої корисної інформації для нашого потенційного партнера.

НАШІ РЕКВІЗИТИ:
Україна
Закарпатська область
294000 м. Ужгород,
вул. Добрянського, 8
тел./факс (03122) 12-168
тел. (03122) 12-252
вул. Минайська, 38/80
тел. (03122) 12-014
(03122) 63-166

Назад до змісту↑

Залишити відповідь