Адміністративно-територіальна реформа в Україні – адміністративна реформа, що полягає у наданні більших повноважень органам місцевого самоврядування (децентралізації) і зміні адміністративно-територіального поділу. Проводиться з 2015. Замість понад 11 000 місцевих рад сформовано 1 469 спроможних територіальних громад. А замість 490 районів – 136 нових районів. Основні повноваження рад районів перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні.
Адміністративно-територіальна реформа є найважливішою реформою децентралізації в Україні – комплексу змін до законодавства, основною метою якого є передача значних повноважень і коштів від центральних органів влади органам місцевого самоврядування.
Окрема законодавчо-нормативна база:
1. Закон України (№157-VIII, від5.2.2015) «Про добровільне об’єднання територіальних громад»
2. Постанова КМУ (№ 214, від 8.4.2015) «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад»
Від французької моделі (пропонує Інститут трансформації суспільства, Олега Соскіна), через скандинавську до польської, обговорення якої відбулось в Мінрегіонбуді України під темою: «Муніципальна консолідація в Україні».
Чеська Республіка
Адміністративно-територіальна реформа здійснювалась у два етапи й тривала 10 років. Відбувався перехід від трьохрівневої системи на двохрівневу (без областей). Тобто на самоврядні: муніципалітети (6 244) та краї (14) + центральні органи влади (при 10,3 млн. населенні).
При цьому, у 60% муніципалітетів населення складає менше 500 чоловік, а у 80% – менше 1 000! Лише 383 муніципалітети мають т.з. «підзвітні» комунальні (окружні) управління.
Питання повноваження муніципальної ради: · муніципальний бюджет · місцевий розвиток · муніципальна поліція · водопостачання · сільське господарство · первинна освіта · житло · соціальна допомога · міське планування | Питання повноваження ради регіону: · середня освіта · дороги · соціальна допомога · охорона довкілля · громадський транспорт · регіональний розвиток · охорона здоров’я |
Міфи й конспірології:
Міф 1: Об’єднують області
Міф 2: Далеко їхати за довідкою (дозволом тощо)
Міф 3: Зникне окремий (наприклад – Берегівський) район
Міф 4: Все робиться під вибори
Міф 5: Влада переконує тільки голів сільрад
Виходом з вищевказаної ситуації, на наш погляд повинно бути наступне:
- Повна прозорість у пропозиціях, публічність у обговореннях та відкритість й колегіальність у прийнятті рішень щодо адміністративно-територіальної реформи, включаючи й процес добровільного територіального об’єднання громадян.
Для цього, чітко визначити:
1.1. Повноваження (права та обов’язки) кожного рівня територіального об’єднання громадян.
1.2. Яке, конкретно територіальне об’єднання громадян і рівень яких питань буде вирішувати. Тобто, повноваження у тій чи іншій громаді:
Муніципалітет | Регіон (район) |
Дошкільна та шкільна освіта; Первинна медицина та швидка допомога; Комунальне господарство; Охорона правопорядку; Пожежна охорона; Соціальний захист. | Планування регіонального розвитку; Спеціалізована шкільна та професійно-технічна освіта; Спортивні школи, школи-інтернати тощо; Вторинна медицина, стаціонари загального профілю а також – спеціалізована медична допомога, онкоцентри, кардіоцентри тощо Збереження природніх ресурсів; Дороги та інша регіональна інфраструктура. |
1.3. Вказати на мапі: де, конкретно будуть, наприклад:
– дитячий садок, школа, інший навчальний заклад тощо;
– фельдшерський пункт, поліклініка, лікарня, аптека тощо;
– фінансові, соціальні служби, пенсійний фонд і т.д. і т.п.
- Перегляд державної політики, з огляду на невідворотну конвергенцію сфери телекомунікацій зі сферами інформаційних технологій та масової інформації, культури, освіти та охорони здоров’я у найближчому майбутньому, чітко і систематизовано сформульована та прийнята на рівні Верховної Ради України у вигляді нового Закону України «Про електронні комунікації». До основних електронних комунікаційних послуг мають бути віднесені:
– телефонний зв’язок (фіксований та мобільний);
– доступ до Інтернету та до різноманітних інформаційних систем;
– доступ до програм суспільного теле- та радіомовлення національного, регіонального і місцевого масштабу.
- Внесення змін до Конституції України, які б врахували вимоги Резолюцій ООН 2012 та 2013 років, щодо неприпустимості обмеження доступу громадян до мережі Інтернет, з одночасним переведенням на електронний документообіг всіх державних установ та органів місцевого самоврядування України протягом 2014-2015 років, що стимулюватиме одержання послуг та інформації від органів влади громадянами, дистанційно (за допомогою Інтернету) й позитивно вплине на збільшення Інтернет-послуг й призведе до зменшення бюджетних витрат.
- Доцільно запроваджувати інструменти розвитку інформаційного суспільства, через використання можливостей Інтернет продуктів, як-то: єдину, загальнодержавну інформаційну мережу, електронне урядування тощо. Так, єдина, загальнодержавна інформаційна мережа, наприклад, UkrPOINT, дозволить організувати доступ до відкритих національних баз даних та реєстрів, а також дозволить реально – впровадити «електронне урядування» в Україні, як відкрите і прозоре державне управління. Це в свою чергу, дозволить організувати активну, а головне – оперативну взаємодію органів державної влади та органів місцевого самоврядування (між собою), розширить контакти держави з: суспільством, людиною та е-громадянином, бізнесом тощо. Для організації ж останнього, доцільно ввести законодавчо – систему обов’язкової державної реєстрації в єдиній, загальнодержавній інформаційній мережі та отриманні (для посадових осіб й засновників, суб’єктів підприємницької діяльності та приватних підприємців – фізичних осіб) – персональних електронних, поштових скриньок (ПЕПС). Останнє, надзвичайно важливе у правовій державі, бо дозволяє оперативно та в повній мірі – повідомляти та доносити до любого суб’єкту – інформацію (рішення) державного органу виконавчої влади та контролю. Головним у цій схемі є те, що відправка повідомлення, автоматично означає – його отримання адресатом, що унеможливлює втрату комунікації та підвищує дисципліну й виконання урядових рішень.
- Натомість, державні органи управління та контролю, також – в обов’язковому порядку, повинні бути забезпечені уніфікованими, поштовими програмами, які унеможливлять «не отримати» та не реагувати на переслану їм електронну кореспонденцію від адресату.
Загалом же UkrPOINT доцільно організувати на базі та з використанням вже діючих мереж (філіалів та відділень), наприклад, Укрпошти та Ощадбанку, які є найбільш чисельними й розгалуженими в Україні. Такий підхід дозволить уникнути мінімізації/закриття структурних, територіальних одиниць вищевказаних інституцій держави, фактично, розширить перелік послуг та активізує роботу останніх, а головне – дозволить кожному бажаючому отримати необхідні дані, довідки, підтвердження тощо, фактично не виходячи із дому. Останнє уможливить й реалізацію адміністративної реформи, в частині оптимізації органів виконавчої влади та управління на місцях…
Інформаційно-аналітична служба «Європейсько-Східний діалог» (IASEED)
Підготував Ю.Ключівський,
Ужгород, 11.6.2015
