Не далі, як на початку червня, з боку найпопулярнішої розмовної радіостанції України з найбільш розгалуженою мережею поширення сигналу – Українського Радіо, виник інтерес до політичної кризи, яка мала місце в Чеській республіці, яка залишається важливим союзником України в російсько-українській війні. Найавторитетніший, український та один з найстарших у світі мовник, що має статус суспільно-політичного каналу, основу якого становлять щогодинні інформаційні випуски, а також щоденні лінійні програми у прямому ефірі про політику, міжнародні відносини, економіку, соціальну сферу тощо – цікавився низкою питань, навколо каузи з біткоїнами в чеському Уряді влади.
          Мова йшла про історію, в якій перемішалися кримінал, політичні розрахунки й… продаж біткоїнів Міністерством юстиції Чехії, який призвів до відставки очільника відомства Павла Блажека, фактично – напередодні парламентських виборів, які відбудуться у цій країні вже за кілька місяців – у жовтні 2025 року. Саме через це, діюча коаліція на чолі з Петером Фіалою мала всі шанси піти у відставку, за яку були готові проголосувати опозиційні партії Чехії, на чолі з колишнім Прем’єр-міністром та лідером партії ANO (українською – «ТАК») в нижній палаті чеського парламенту.
          Інтерес чи не всіх українських ЗМІ, включаючи й Українське Радіо, яке входить до групи радіостанцій Суспільного мовлення, був у тому, щоб дізнатись: чи втримається діюча коаліція при владі та чи уникне голосування по вотуму недовіри а також чи набере опозиція, яка виступає з популістськими гаслами, стосовно припинення допомоги Україні та українським біженцям в Чеській республіці – достатню кількість голосів, щоб відправити діючу владу у відставку та чи зможе вимагати дострокових виборів.
          Саме від вищевказаних варіантів подій й буде залежати подальша підтримка України з боку однієї з країн  Вишеградської групи, що є важливим з огляду на те, що інші країни з цієї «четвірки»: Словаччина, Польща та Угорщина, як відомо вже певний час займають, чесно кажучи, швидше – проросійську позицію та суттєво зменшили чи навіть припинили підтримку України в російсько-українській війні.
          Отже, на запитання редактора УР: «Чи впаде діюча влада в Чехії, через голосування по вотуму недовіри який ініціювала опозиція?», відповідь була – «ні». Це й підтвердилось вже 18 червня, коли через два дні після, фактично 24-х годинних дебатів, четверта спроба опозиції відправити діючий Уряд Чеської республіки у відставку, 94 голосами «за» (з 200, у нижній Палаті депутатів) та 98 – «проти»… провалилась. Таким чином, проукраїнський уряд працює й далі, до осінніх парламентських виборів.
          Натомість, на інше питання УР: «Які наслідки може нести перемога А. Бабіша, вже на осінніх виборах, для українців у Чехії та для самої України?», відповідь була така: «Найімовірніше, перше місце на цих виборах таки візьме партія ANO, чий лідер А. Бабіш активно критикує чинну владу за підтримку України». Крім того, варто мати на увазі, що Чехія при будь-якій владі є членом ЄС та НАТО, абсолютна ж більшість країн з обох блоків – «за» Україну. Важливо, й те що Чехія за 1200 днів російсько-української війни передала Україні більшість ще радянських літаків, танків та іншої зброї й набоїв. Тому, «забороняти» вже скоро буде нічого. Й, насамкінець – А. Бабіш, навіть на посаді Прем’єр-міністра як і його рух ANO – навряд чи «опуститься» до рівня угорського Орбана чи словацького Фіцо. Причина: демократія та політична конкуренція в Чехії непорівнювана з угорською чи словацькою. Вищевказане, однозначно, нівелює популістську риторику політика А. Бабіша, яка не буде перенесена до владних кабінетів, через не вигідність не підтримувати Україну у війні проти росії.
          Більше того, відношення до українських біженців і у цієї партії й у низки політичних сил цієї Центральноєвропейської країни, в цілому, позитивне. Так, з боку ANO, чуємо: «Українцям, які працювали тут у минулому та були частиною будівництв, виробництв, послуг тощо, і які хочуть продовжувати тут працювати, звичайно, тут відчинені двері, і нехай працюють. Я навіть стверджую, що вони були, наприклад, майже незамінною частиною виробничої промисловості тут», – каже Карел Гавлічек, перший заступник голови ANO та голова тіньового уряду.
          За словами Зденека Гржиба – лідера політичного утворення «Піратів», яка є парламентською партією, цитата: «…захищаючи Україну, ми послаблюємо та стримуємо нападника, який у майбутньому може загрожувати Чехії. Допомагаючи Україні, ми, серед іншого, виграємо час для зміцнення власної оборони. Якщо на виборах балотуватимуться партії, які підривають волю допомогти Україні та тим самим загрожуватимуть безпеці Чеської Республіки, ми звернемо на них увагу та спростуємо їхні хибні аргументи в дискусіях», – сказав Гржиб. Він розглядає Україну як жертву неспровокованої агресії та, згідно зі Статутом ООН, міжнародним правом та правосуддям, заслуговує на допомогу.
          Не менш потужним аргументом є й той факт, що відповідно до офіційної статистики Міністерства внутрішніх справ, зараз у Чеській Республіці перебуває трохи більше 370 000 вихідців з України з тимчасовим захистом, більше половини з яких – працевлаштовані. Понад 82 000 з них подали заявки на отримання так званого спеціального дозволу на довгострокове проживання. Майбутнє тимчасового захисту біженців від війни Путіна обговорюватиметься в червні на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ європейських країн.
У рамках допомоги Україні, що постраждала від війни, державний бюджет продовжує зростати в доходах та скорочуватися у витратах. Так, у І-му кварталі 2025 року, державний бюджет є «в плюсі» приблизно на 3,1 мільярда чеських крон. Це головним чином пов’язано зі зростанням кількості легально працюючих осіб з тимчасовим захистом (у квітні держава зареєструвала понад 158 тисяч легально працюючих біженців з України).
          Натомість, гірша ситуація з іншою політичною силою Чехії, реально популістичною – SPD (Свобода та пряма демократія), рейтинг якої у 2021 році складав 9,56%. Остання, вкупі з ANO та «Піратами» є в опозиції до діючої влади. А її ставка – на припиненні допомоги не тільки Україні але й українським біженцям в самій Чехії. Лідер SPD Томіо Окамура, постійно критикує Чехію за допомогу Україні, яка зазнала нападу з боку Росії, та вимагає люстрації всіх біженців від війни. «Якщо SPD буде при владі, я перегляну всі дозволи на проживання для українців у Чехії», – каже він. «Ми залишимо тут лише тих, хто може довести, що працює на роботі, де не може бути працевлаштований громадянин Чехії. Усім іншим ми анулюємо дозволи на проживання». Тим не менше, Т. Окамурі, який атакує українців у Чехії, буде важко отримати підтримку для свого плану, навіть якщо вибори пройдуть так, як він хоче, і його SPD стане партнером сильнішого опозиційного руху ANO.

          Таким чином, скандал з біткоїнами в Чеській республіці не призвів до падіння влади, хоч й примусив міністра юстиції залишити посаду та став приводом – вимагати відставки уряду Фіали, достроково. Однак, ні в 2022, ні в 2023 році, коли ANO ініціювала голосування вотуму недовіри чинному уряду (через справу з дозиметром , енергетичну кризу та перед президентськими виборами) – не мала для опозиції успіху.
          Загалом чеські уряди 19-ти разів зіткнулися зі спробами висловити вотум недовіри. У 18-ти випадках опозиція не отримала достатньої кількості голосів. Їй це вдалося лише один раз – у березні 2009 року. При цьому, варто пам’ятати, що в Чеській республіці діючий Президент може відхилити відставку уряду, якщо це добровільна відставка. Однак, якщо Палата депутатів висловлює недовіру уряду, Президент зобов’язаний прийняти відставку. Але й тоді останній, з метою не оголошувати дострокових виборів – може сформувати тимчасовий (технічний) Уряд країни, голосування стосовно вотуму довіри, по якому – не потрібно.

          Тим не менше, на думку абсолютної більшості оглядачів та політичних експертів, осінні вибори до Палати депутатів двопалатного Парламенту Чеської республіки, зі всією ймовірністю виграє сьогоднішня опозиція – ANO на чолі з Андрієм Бабішем. Чи станеться саме так – побачимо.

          Підготував,
          Ю. Ключівський,
          керівник IASEED,
          Прага, червень 2025