Запит до Закарпатської обласної ради

          Багаторічна інформація, яка вже десятки років «працевлаштовує» засоби масової інформації Срібної землі, стосовно «взаємовигідної співпраці» між Закарпаттям, яке межує аж з 4-ма країнами Євросоюзу та, відповідно: Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною – неабияк зацікавила, з точки зору ефективності місцевої влади. Тобто, для того, щоб зрозуміти: чому наші сусіди живуть краще та довше а їх внутрішній валовий продукт (ВВП) дозволяє активно допомагати Україні а також чи достатньо – просто розпрощатись з совковими, Радою економічної взаємодопомоги (РЕВ) та Варшавським договором й виникла ідея – розпитати про ефективність діяльності, саме український орган місцевого самоврядування Закарпатську обласну раду.
          З цією метою, 26 серпня 2024 року було подано Запит на отримання публічної інформації від розпорядника інформації Закарпатської обласної ради, стосовно переліку порядків денних кожної сесії (й засідань) ради VIII скликання, починаючи з 1 січня 2022 року. Крім того, цікавив перелік програм які було затверджено обласним «парламентом», включаючи й спільні програми із Закарпатською ОДА, за той же період а також перелік угод, договорів, протоколів, меморандумів тощо про співробітництво, про партнерство тощо, починаючи з 1 січня 1992 року, які було укладено між Закарпатською обласною радою, з одного боку та з іноземними суб’єктами, як-то – органи влади та управління, включаючи й місцеві, муніципальні, регіональні тощо, з країн Європейського Союзу – з другого боку, в тому числі й ті, які вже припинили свою дію.
          З відповіді на запит, який надійшов 18 вересня 2024 року, Закарпатська обласна рада на 7-ми сторінках тексту, так й не розкрила змісту порядку денного 16-ти сесій, починаючи з січня 2022 року й завершуючи липнем 2024 року. Через це було підготовлено наступний, фактично – уточнюючий Запит, від 23 вересня 2024 року, в якому запитувався «повний перелік всіх питань порядків денних кожної сесії (й засідань)…». Крім того, було бажання отримати «перелік всіх розпоряджень Голови Закарпатської обласної ради VIII скликання та його заступників, включаючи й виконуючих обов’язків Голови Закарпатської обласної ради, починаючи з 1 січня 2022 року».
          Правда, вже 27 вересня 2024 року було отримано відповідь-відмову в наданні публічної інформації за підписом керуючого справами виконавчого апарату Закарпатської обласної ради – Володимира Гнатківського. Останній у листі, фактично, на власний розсуд – трактував статті вже згадуваного Закону України «Про доступ до публічної інформації», чим фактично обмежив права запитувача на отримання доступу до публічної інформації, в частині:
          – кількості запитів, від однієї особи, які ніким й ніякими нормативними документами не регламентуються й не обмежуються, ні в часі, ні в переліку питань Запиту;
          – місцеперебування громадянина України, на момент подання Запиту, яке не має значення та ніяк не регламентується а тим паче – не обмежується;
          – «візуального ознайомлення», без відповідної експертизи, яке не може бути об’єктивним та не дає «підстав» робити якісь «висновки» нефахівцю-чиновнику;
          – переліку порядків денних відкритих, чергових сесій Закарпатської обласної ради та Розпоряджень голови ради як й інформації про такі, яка запитується громадянином України та, відповідно – не може «викликати занепокоєння» у посадової особи, яка ніким не уповноважений робити подібні висновки, на кшталт: «збір детальної інформації про діяльність обласної ради невстановленою особою під час воєнного стану може мати ознаки диверсiйної діяльності, спрямованої проти України» і є, виключно – припущенням лінивого чиновника;
          – «ретельної перевірки особи» – автора Запиту, як пофантазував керуючий справами, яка нездійсненна, позаяк не передбачена ні одним правовим документом України.   
          Й це при тому, що запитувана інформація в Запиті вже оприлюднювалась, вона ніким не була віднесена до інформації з обмеженим доступом («для службового користування», «конфіденційна інформація», «таємна інформація», «службова інформація» тощо). Саме, через це посилання чиновника на «частину другу статті статті 6» Закону України «Про доступ до публiчної інформації» – нікчемне, що мало на меті ввести в оману автора Запиту й було формальною причиною відмови у відповіді на Запит.
          Це ж стосувалось й недолугої спроби послатись на Статтю 19. Оформлення запитів на інформацію, позаяк дії запитувальника ґрунтуються не тільки на нормах Закону України «Про доступ до публічної інформації» але й на діючому Розпорядженні голови Закарпатської обласної ради № 50/01-48, від 28.12.2018 року «Про Положення про організацію доступу до публічної інформації у виконавчому апараті обласної ради». Більше того, впровадження воєнного стану, на який посилався чиновник, ніяк не позбавляє наприклад, фізичних осіб права на доступ до публічної інформації а обмеження доступу до такої здійснюється виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку та має бути чітко обґрунтоване згідно вимог вже згадуваної статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», чого у листі-відмові – нема. Ну й стосовно «справжності» підпису чи місцеперебування, то на момент подання Запиту, ці позиції ніяк – не регламентуються та не обмежуються, фактично ні одним нормативно-законодавчим документом України.
          Однак, як з’ясувалось, оскаржити подібного роду перли-відписки в Україні, практично –  неможливо, позаяк якогось конституційно-визначеної, наглядової інституції, органу за подібними витівками чиновництва місцевих органів влади – нема. Через це, прийшлось подзвонити керуючому справами та переконати його в ідентичності автора Запиту, що вберегло чиновника від скарги, яка вже була підготовлена на адресу: Голови обласної ради, Голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування а також – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якій вимагалось задовільнити Запит. 
          Накінець, 28 жовтня 2024 року було отримано відповідь на запит, з повним переліком всіх питань порядків денних кожної сесії (й засідань) та перелік всіх розпоряджень Голови Закарпатської обласної ради VIII скликання, починаючи з 1 січня 2022 року на… 108 аркушах! В самій відповіді на запит, порядки денні півтора десятка сесій Закарпатської обласної ради, та сотні розпоряджень, починаючи з січня 2022 року й завершуючи вереснем 2024 року.  
          Навіть візуальні підрахунки, наприклад, порядків денних сесійних засідань Закарпатської обласної ради VIII скликання, вказують на те, що з більш як з шестисот питань, які було розглянуто депутатами за 2022-2024 роки, 160 стосувались… змін на доповнень (бюджету, рішень, програм тощо), 50 питань – були про звільнення, призначення керівників/чиновників а також про дострокове припинення повноважень депутатів, індивідуальних та колективних запитів за три роки було подано 71 а от звернень (як правило – до вищестоящих органів влади та управління) набралось – 53. Таким чином, питання: змін та доповнень, кадрові та звернення склали 40,3% від усіх питань порядків денних засідань, не рахуючи депутатських звернень.
          Отже, детальне ознайомлення з таким масивом інформації та її детальний аналіз, особливо в частині порівняння діяльності обласного «парламенту» та його рішень й розпоряджень, рівень повноважень та компетенції а також ефективність діяльності й фінансових результатів Закарпаття та, наприклад, кількох чеських країв, які є партнерами останнього – «потягнув» на окремий огляд, хоч це вже дещо інша тема.

          Натомість, кілька висновків – не будуть зайвими:
          1. Багаторічна, «взаємовигідна співпраця», між Закарпатською областю та органами влади й управління сусідніх країн, яка базується на Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, з метою підтримувати транскордонне та міжрегіональне співробітництво, як показує практика – обмежується, особливо з початком повномасштабного нападу росії на Україну, банальним «доїнням» закарпатцями партнерів з ЄС.
          2. Ефективність діяльності Закарпатської обласної ради, особливо в порівнянні з аналогічними місцевими органами самоврядування, наприклад, Чеської республіки – суттєво різниться.
          3. Отримання інформації від розпорядника такої, може бути банально обмежене чиновником, наприклад через: «кількість запитів від однієї особи», «місцеперебування запитувача», «сумнівний підпис запитувача», «збір детальної інформації про діяльність обласної ради невстановленою особою під час воєнного стану може мати ознаки диверсiйної діяльності» та інші «перли».
          4. На відміну від країн Європейського Союзу, в Україні відсутній інститут, як й визначений та/чи уповноважений, Конституцією і законами України, контрольно-наглядовий орган за діяльність органів місцевого самоврядування та територіальних громад а також за діями їх чиновників.
          5. Аналіз та об’єктивна оцінка «взаємовигідної співпраці», з боку місцевих ЗМІ Закарпаття – відсутня, що вказує на упередженість, «кишеньковість» і не фаховість видань, які віддають переваги «позитивчикам» над реальністю.

          Автор запиту 
          Ю.Ключівський – керівник IASEED