Інформаційно-аналітична довідка

(факти, аргументи, дані статистики та закордонна практика)

Додаток до Концепції
доцільності, організації
та реалізації ідеї-проекту
«Кемпінги Закарпаття»

          Відповідно до Програми розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2011 – 2015 роки (Рішення Закарпатської обласної ради від 16 грудня 2010 року №72,) на «Проектування та облаштування на території області стоянок для автотуристів, вздовж автомагістралі Київ – Чоп, у зв’язку з підготовкою до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» – виділено 1 млн грн. 
          В розділі 2 вищенаведеної Програми «Забезпечення оптимального середовища сталого розвитку туризму на Закарпатті», читаємо, під пунктом «2.9. Розроблення проекту створення мережі доступних засобів тимчасового розміщення, зокрема молодіжних готелів (хостелів), турбаз, автокемпінгів на територіях, через які прокладено регіональні та національні туристичні маршрути», з термінами реалізації задуманого: 2011 – 2014 роки. 
          Більше того, відповідно до Заходів щодо фінансування у 2011 році (Додаток до вищевказаної Програми), п.6 було передбачено «Розроблення проекту створення мережі засобів тимчасового розміщення, зокрема, молодіжних готелів – хостелів, автокемпінгів на територіях, прилеглих до основних мереж регіональних та національних туристичних маршрутів» – було виділено 30 тис. грн. 
          Натомість, результати такі: «Протягом 2011-2015 років активної розбудови зазнала туристична інфраструктура, суттєво збільшилась кількість закладів, що надають туристичні та рекреаційні послуги, яка й надалі зростає. Встановлено понад 60 інформаційних щитів та 30 дорожніх знаків, які інформують про туристичні принади області, облаштовано 40 місць для тимчасового відпочинку і 10 рекреаційних зон, відкрито музей виноградарства й виноробства».
          Програмою розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2016 – 2020 роки (Рішення Закарпатської обласної ради 22 грудня 2015 року №95), передбачено пункт «1.5. Поліпшення руху туристичного транспорту в адміністративно-територіальних одиницях, облаштування спеціалізованих стоянок біля об’єктів туристичних відвідувань, встановлення двомовних туристичних знаків тощо, відповідно до державних стандартів». В Додатку до вищенаведеної Програми, в розділі – Напрями діяльності та заходи Програми, є пункт «1.3. Проектування та облаштування на території області стоянок для авто-, велотуристів оглядових майданчиків вздовж автомобільних доріг встановлення двомовних туристичних знаків тощо, розроблення проектно-кошторисної документації в тому числі, по відновленню функціонування вузькоколійних шляхів області», на що заплановано виділити 760 тис. гривень. 
          Висновок, сумний: якщо в Програмі 2011-2015 років, бодай говорилось про кемпінги, то в Програмі 2016-2020 роки, навіть термін такий – зник, а мова йде виключно про стоянки, фактично «при дорозі» на які чи не щороку збільшується фінансування, шляхом внесення змін і доповнень до діючої Програми, якою виконавцями, крім чиновників краю, визначено службу автомобільних доріг у Закарпатській області (за згодою!). 
          Щодо «освоєння» коштів, передбачених вищевказаними Програмами, саме на кемпінги (конкретно), то судячи по тому, що в Закарпатті так й не створено жодного такого об’єкту, коментувати, по суті – нічого. 
          І це тоді, коли цивілізований світ вже давно практикує: автотуризм, караванінг й почав пропонувати glamping, як кемпінг з… лоском (гламурний кемпінг – перебування на природі з комфортом, що притаманний урбанізованій людині). Більше того, експериментування з різними комбінаціями послуг призвело до того, що ринок наповнили: караван-парки, холідей-парки, кемпінг-парки, шале-парки, турінг-парки, лайфстайл-Вілідж, еко-Віллідж, Арві-парки, парк-хоум парки; з’явилися: глампінги, дрампінги, грампінги, чампінги й інші типи кемпінгів, про що українці й не чули. 
          Не дивлячись на це, Закарпаття має кілька спроб організації кемпінгів. Так, якщо поГуглити термін «кемпінги в Закарпатті», то отримаємо адреси кількох «кемпінгів», які мають, на жаль, далеке відношення до вище визначених термінів й понять. Тобто, за кемпінги в Закарпатті «зійдуть»: й паркові зони відпочинку, й котеджі, й фермерські господарства, й окремі, невеликі садиби, й «купання біля водойми», й «туристичний будиночок Ужанського НПП на території Ново-Стужицького ПНДВ». Нічим не краща ситуація з кемпінгами й по всій Україні. Так, станом на 2017 рік, кемпінгами з перебільшенням, можна назвати трохи більше 40 організованих майданчиків. 
          І це в той час, коли тільки в одній Німеччині кількість подібних об’єктів різного формату перевищує 4 тис. одиниць, а обіг їх послуг становить 9,5 млрд. євро на рік. Згідно ж з даними Європейської Федерації Асоціацій кемпінгів і парків відпочинку (EFCO & HPA, яка об’єднує національні асоціації 21 країни Європи, з більше ніж 20 тис. кемпінгів), кемпінги є найбільшою туристичною мережею Європи, що об’єднують 10,8 млн. місць відпочинку, тобто на 2 млн. місць більше, ніж в готелях. При цьому в кемпінгах воліють ночувати 25% туристів! 
          З вищевказаними даними перегукуються й дані, що у країнах Європи кількість великих готелів становить лише 15-25% від загальної кількості готельних господарств. Зате 75-85% – мотелі та готелі сімейного типу. Натомість, згідно аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, що надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті, на жаль. 
          Разом з тим, автотуризм довів свою життєздатність і вносить значний вклад в економіку країн Європи і Північної Америки. Статистика показує, що європейський автотурист здійснює впродовж року не менше 3-4 поїздок, половина з яких припадає на тривалі поїздки на відстані понад 1 000 км. Досягнення високого рівня розвитку цього виду туризму в Європі і США стало можливим завдяки одночасному збільшенню площі дорожнього покриття, розвитку придорожньої інфраструктури, сфери виробництва, продажу і обслуговування будинків на колесах, будівництва кемпінгів і проведення грамотної маркетингової політики у сфері туризму. Синергетичний ефект всіх перерахованих вище компонентів реалізувався у формуванні та поступовому розвитку кемпінг-індустрії в сучасному розумінні. Цей процес зайняв близько 20 років. Зараз загалом в даній галузі зайнято близько 170 тис. осіб. На 26 000 кемпінгів Європи припадає загалом 394 млн. ночівель. Тільки прибуток за ночівлі на кемпінг-майданчиках Європи становить 3,6 млрд. євро. До цієї суми додається дохід за харчування, розваги та екскурсійні програми, що становить 9 млрд. євро. У сукупності обіг кемпінгів Європи становить 12,6 млрд. євро
          Натомість, в Європі вартість проживання в наметі в середньому становить 5-12 євро з людини на добу, тоді як плата за розміщення трейлера складає 30-100 євро на добу (за даними Європейської Федерації Асоціації кемпінгів та Караван-стоянок – EFCO&HPA). В Україні ж середня вартість проживання в період Чемпіонату склала 7,5 євро з людини на добу, а плата за розміщення мобільного «будинку на колесах» – 40 євро. 
          Згідно з оцінками фахівців в найближчій перспективі в Україні будуть затребувані переважно невеликі придорожні кемпінги та кемпінги на турбазах, розраховані на одночасне розміщення 30-40 трейлерів і близько 50 наметів. Для цього об’єкта цілком підійде ділянка площею 0,5-2 га, облаштування якої обійдеться інвестору в 50-250 тисяч євро. При цьому залежно від завантаження, сезонності та вартості послуг термін окупності складе два-чотири роки. 
          Вищевказане й інші фактори – призводять до швидкої сегментації ринку кемпінгів. Так, у британській системі сертифікації кемпінгів, розробленої під брендом Visit England, виділяють три основних типи кемпінгів (або – три типи турпродукту кемпінгів): 
          А. Холідей-парки, де більше 50% Пітч* (Пітч – спеціально впорядковане місце для турстоянки)  зайняті встановленими мобільними будинками, які здаються в оренду, або належить туристам, які встановлюють їх на тривалий термін. 
          В. Турінг-парки, де більше 50% Пітч призначені для розміщення туристів з автокараванами. 
          С. Кемпінг-парки, де більше 50% Пітч призначені для розміщення наметів. 
          Причому, якщо кількість Пітч різного типу представлені в рівній кількості, назви комбінують – караван-холідей та караван-кемпінг парки тощо.

          Підготовлено IASEED

Залишити відповідь