Знайомство з чеською компанією Narech Ždanice spol s.r.o. відбулось ще наприкінці минулого століття, коли попередниця компанії – Narex Zdanice a.s., в ході приватизації придбала 481 950 акцій ВАТ «Львівський інструментальний завод» на загальну номінальну вартість 24097,50 грв., що склало 13,662% статутного фонду ВАТ “ЛІЗ”.
          Саме тоді, на початку 1998 року, до України приїхали представники компанії з Чеської Республіки з метою налагодити взаємини з Групою Газда. І саме відтоді президент останньої став вповноваженою особою, яка у повному обсязі представляла інтереси чеських інвесторів, з правом вирішального голосу на засіданнях Спостережної Ради акціонерів  ВАТ “Львівський інструментальний завод”.
          За майже два роки співпраці з представлення інтересів чеської компанії (яка на той спеціалізувалась в основному на виготовленні мітчиків та плашок) в Україні, нами було докладено чимало зусиль з єдиною метою – налагодити виробництво, дійсно – якісного інструменту в Україні. Пригадую, що до цієї роботи саме на ВАТ “ЛІЗ”, приєднався й інший співвласник – харківська компанія «Інструмент».
          Однак, з часом як це мало місце в той час, інтерес іноземних інвесторів до українських, особливо – виробничих підприємств, через низку причин – знизився. Виявилось, що співзасновників з України цікавило не стільки виробництво, скільки оволодіння та контролем всього підприємства. Заяви колишнього профспілкового діяча, який на той час очолив ВАТ “ЛІЗ”, щодо перейменування останнього на “Український інструмент” геть розчулили європейців, які й сьогодні переконані, що перейменувати, наприклад – BOSCH на “німецькі інструменти”… це буде не дуже розумно. Отже, вже до кінця 1999 року, чехи позбулась долі власності ВАТ «ЛІЗ» а наша співпраця – припинилась… 
          На початку 2008 року взаємодію з Narech Ždanice spol s.r.o. було продовжено вже в Чеській Республіці, з боку IASEED. Саме тоді у чехів, яким вдалось суттєво покращили якість власних інструментів, через звуження номенклатури виробів по виготовленню мітчиків, з якими компанії вже вдалось вийти на європейський та світовий ринки, знайшовся час та виник інтерес до країн СНД. Україна ж цікавила тепер – як ринок збуту. 
          З цією метою було прийнято рішення відвідати з візитом виставку “Мир металлообработки”, яка проходила в Києві 26-29 лютого 2008 року, в ході якої фахівці UCIAS надавали організаційні та перекладацькі послуги. За кілька днів роботи вдалось не тільки оглянути всю експозицію виставки але й поспілкуватись зі старими партнерами зі Львова, які кілька років залишались боржниками перед чехам кошти за кілька комплектів інструментів, як в кінців, не без нашої допомоги – повернули. 
          Важливою виявилась зустріч й між чеськими відвідувачами виставки та компанією “Мотор Січ”, яка на той час була чи не найбільшим українським покупцем різного роду інструменту, включно з мітчиками. Правда, виявилось, що український виробник авіаційних моторів надає перевагу біль дешевим, китайським виробникам цього інструменту. Найцікавішою ж була “організація” зустрічі, яку було не так просто організувати, бо чергові на стенді навіть не хотіли дати контакти на керівника делегації української компанії, якимсь відвідувачам з Чехії. Прийшлось піти на маленьку хитрість та взявши телефонні контакти заводу з рекламного проспекту на стенді виставки – подзвонити безпосередньо на завод від імені “торгово-економічної місії України в Чеській Республіці”, з проханням “прийняти чеського інвестора, який десь там вештається по виставці у Києві та має такий мобільний”. Спрацювало. Навіть, машину прислали в готель, куди вже безнадійно повернулись, пити пиво у лобі-бар…
          У березні-квітні того ж року, в німецькому Дюссельдорфі відбулась виставка METAV 2008, в якій приймала участь й чеська компанія та на яку було запрошено й фахівців IASEED. Натомість, METAV – це відома міжнародна виставка виробничих технологій та автоматизації, яка проводить раз на два роки та збирає по суті чи найбільше учасників європейського ринку металообробки. Незвичною виявилась вже стоянка для учасників та відвідувачів виставки, яку практичні німці влаштували в… фруктовому саду, що розташований впритул до виставкових павільйонів. Тобто, власник саду непогано підзаробляє навіть за умови неврожаю.
          Найцікавішим же виявилось спостереження за учасниками цього європейського форуму металообробки, серед яких не виявилось ні однієї компанії країни з СНД. Українці ж були тільки в якості гарних дівчат-скрипалів, які розважали публіку та й то приїхали з Ізраїлю. Тобто, литво, чавунні заготовки, арматура тощо були презентовані країнами Азії а металообробка – європейцями. З приводу цього, один із засновників чеської компанії, якій унеможливили інвестувати в українську інструментальну галузь, спитав-зауважив: “Де той, український інструмент – щось не бачу”… 

          У травні 2008 році, компанія Narech Ždanice spol s.r.o., ще раз скористалась нашими послугами, коли ми організували поїздку в Україну на регіональну металургійну виставку “Машиностроение 2008”, яка проходила в Донецьку. Переліт з Праги до Донецька, з пересадкою в Києві, вкрадені речі та совкова громадська вбиральня в аеропорту столиці Донбасу – були не самим гіршим відчуттям від того відрядження, особливо на фоні Дюссельдорфа. Однак, екскурсія, фактично – сірим, сталінським містом з однією, вимощеною бруківкою – вулицею Артема, як і “залізна пальма” зроблена “умільцями” із шматка залізничної рейки, були ніщо у порівнянні з купами сміття чи не під кожною висоткою в місті, через вікна з яких… роками викидали сміття! Добре, що здогадались повезти європейців до моря а смог від териконів та вищеописані жахи якось “заретушовати” ресторанними вечірками дводенного перебування на сході України…  
          Зрозуміло, що про ніякий бізнес в Україні, після всього побаченого та пережитого в останній – чеські партнери вже більше не говорили: ні між собою, ні з нами. Ніколи.
          Дещо пізніше стало відомо, що Narech Ždanice spol s.r.o. стала поставляти свої мітчики на виробничі лінії ŠKODA AUTO a.s. За словами менеджерів – це визнання найвищої якості продукції компанії, коли поряд зі світовими брендами, чеський автозавод Шкода використовує й продукцію цієї компанії, менеджер якої в кінці кожної зміни (коли й міняють мітчики, незалежно від зносу!) – викручує спітнілу сорочку. Однак, це вже інші теми, а саме: реального бізнесу, жорсткої конкуренції, якості продукції і так далі…