Запит до Міністерства оборони України

          За більше як три роки російсько-української війни, особливо українські Інтернет-ЗМІ – заполонили чисельні повідомлення стосовно донатів та донаторів «на гуманітарні потреби та допомогу ЗСУ» з боку «бізнес-груп та компаній» України. При цьому й по-сьогодні невідомо: хто, конкретно (Міноборони України, Генштаб ЗСУ й так далі), отримує такі пожертви, від кого вони, конкретно, надходять, чи існує та який облік має місце стосовно жертовників а також хто та яким чином, включаючи й ЗМІ – уповноважений висвітлювати та/чи інформувати українське суспільство про такого роду «благочинність».  
          Саме, з метою відповісти на вищенаведене й виникла потреба у підготовці Запиту на отримання публічної інформації у відповідності до статей Закону України «Про доступ до публічної інформації», який ще у квітні 2025 року й було подано до розпорядника такої – Міністерства оборони України.
          Власне, Запит стосувався насамперед переліку донаторів, включно зі спонсорами, меценатами й так далі, в тому числі й з числа юридичних та фізичних осіб, як резидентів так й не резидентів України. Крім того, цікавили й інші, державні та недержавні структури як з України так і за її межами, які донатять на користь ЗСУ. 
          Іншим питанням Запиту було «Чи існує та яким є облік (включаючи: аналітичний, бухгалтерський, податковий) коштів, майна, нерухомості тощо, які переказуються та/чи передаються» донаторами, як з України так й із-за її меж? Крім того, було бажання дізнатись, хто конкретно є отримувачем донатів: Міноборони, ЗСУ, Мінфін, Казначейство чи якась інша інституція України.
          Ну й, насамкінець було питання стосовно українських ЗМІ (преса: газети, журнали; Інтернет-ресурси, радіо та телеканали), видань чи прес-служб, яких державних інституцій – а також ким, конкретно, вони уповноважені: збирати, узагальнювати, аналізувати, оприлюднювати, коментувати та готувати й видавати (оприлюднювати): статистичні дані, діаграми, піктограми, таблиці, графіки, малюнки та іншу візуалізацію даних. 
          Однак, ніякої реакції, у передбачений вже згадуваним Законом України термін, стосовно відповіді на Запит – не було. Тому, прийшлось продублювати Запит та здійснити дзвінок до Міністерства оборони України, звідки телефоном було отримано підтвердження про повторне отримання Запиту й, висловлено нерозуміння, «чому вже підготовлена відповідь на Запит – не підписана»?
          І все ж, нехай із запізненням, 9 травня 2025 року таки була отримана відповідь Міноборони України, з розлогого тексту якої стало зрозуміло, що незважаючи на конституційні права запитувача… «запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом… та не може бути оприлюднена виключно в інтересах національної безпеки, у зв’язку з тим, що її розголошення в умовах відкритої агресії рф щодо України та дії в Україні правового режиму воєнного стану може завдати істотної шкоди цим інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні»!  

            Висновки:

          1. До жалю, навіть в часи кривавої війни Міноборони воюючої країни, замість відповісти на питання Запиту по-суті, розтлумачують запитувачеві його… конституційні права. 
          2. Виявляється, що «Вимогами бюджетного  законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку повноваження Міністерства оборони України стосовно
ведення переліку донаторів не передбачено».
          3. І це не зважаючи на те, що «Всі надходження в якості допомоги Збройним Силам України зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету та відображаються  в бухгалтерському обліку Міністерства оборони України, військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, які отримують зазначену допомогу». 
          4. Тобто, цілий Департамент фінансів  Міністерства оборони України, не зобов’язаний, не веде бухгалтерського обліку та не надає даних по… донаторах (невже й по іноземних, із-за кордону – також?). 
          5. Основна ж причина ненадання даних по донаторах в тому, що «запитувана інформація… з обмеженим доступом… та не може бути оприлюднена виключно в інтересах національної безпеки».
          6. Саме вищенаведена утаємниченість, вкупі з невпорядкованістю, дає можливість кожному надавачу допомоги ЗСУ, розповідати загалу про власний внесок й вказувати довільні цифри і наводити неперевірені та/чи недостовірні факти такої допомоги.
          7. Крім того, така ситуація уможливлює українським засобам масової інформації – формувати своєрідні звіти та створювати й оприлюднювати різного роду «картинки», піарячи тих чи інших фізичних осіб та ті чи інші приватні компанії.  

          Автор запиту
          Ю.Ключівський – керівник IASEED