З розширенням сфер бізнесу у краї та через збільшенням кількості приватних компаній та фірм – виникла потреба у власній, діловій структурі якою і стала Спілка підприємців Закарпаття (скорочено – СПЗ), яка була створена у статусі громадської організації та зареєстрована 6 травня 1994 року (Свідоцтво № 052).
          Засновниками СПЗ виступили чотири фізичні особи, які мали власні компанії або були менеджерами, а саме: 
          – Греньо Михайло – власник Концерну “Крокус”;
          – Ключевський Юрій – співвласник Агентства нерухомості “Газда”;
          – Коваль Сергій – керівник Страхової компанії “Гарант” та
          – Лізак Констянтин – директор ТОВ “Сервус” а пізніше директор Юридичної компанії “Газда-Консалтинг”,
які 28 квітня 1994 року й проголосували та прийняли Статут Спілки підприємців Закарпаття та подали необхідні документи для реєстрації СПЗ до Управління юстиції Закарпатської ОДА.
          Основною метою діяльності новоствореної Спілки було: сприяти плідній діяльності підприємницьких структур краю, надання дійової допомоги підприємцям та захист інтересів бізнесу області. Натомість, Спілка базувала свою діяльність на таких принципах:
          – сприяння та підтримка малого бізнесу;
          – єдності  інтересів та зусиль членів Спілки у вирішенні виробничих та соціальних питань підприємців, впровадження нових технологій, створення нових робочих місць та інше.
          У своїй діяльності Спілка мала такі цілі:
          – створювати сприятливі умови для плідної діяльності підприємницьких структур області;
          – надавати дійову допомогу підприємствам та організаціям усіх форм власності;
          – сприяти справі розвитку підприємництва та покращення умов діяльності, як підприємств, установ  та організацій області, так і поодиноких підприємців  регіону. 
          Спілка вважала своїм завданням: 
          – координування діяльності підприємницьких структур області;
          – організацію та здійснення обміну професійною, науковою та господарською інформацією, в тому числі, шляхом забезпечення необхідними нормативними документами, професійною та науковою літературою;
          – налагоджування зв’язків  та взаємодія з іншими професійними колами краю, інших адміністративно-теріторіальних одиниць України, країн близького та дальнього зарубіжжя шляхом організації наукових поїздок, форумів, конференцій, симпозіумів, тощо;
          – створення фондів підтримки своїх програм (в т.ч. благочинних).
          Членами Спілки могли бути як фізичні так і юридичні особи, які згідно законодавства України не обмежені у правоздатності, сплачують вступні  та членські внески. Тобто, Спілка була відкритою для індивідуальних та колективних членів, які визнають положення Статуту Спілки і бажають діяти у відповідності до його статей. 
          Крім того, Спілка отримала право створювати на території Закарпаття та за його межами філії та представництва, регіональні відділення (місцеві структури) а також Спілки згідно з діючим законодавством.