В Україні, сьогодні крематорії існують тільки в трьох містах, а саме: в Києві, в Харкові та в Одесі. При цьому, в Києві кремують 40% покійників, Харкові – 70%, в Одесі – 30%. 
          В межах містах Ужгорода розташовано 9 кладовищ, з яких майже всі закриті. Серед них, найстаріше – Кальварія. Діюче ж міське кладовище Барвінок, яке було відкрито у 1986 році – знаходиться вже за межами міста, на землях Баранинської сільської ради й займає площу більше 16 гектарів. Скільки ж померлих вже поховано на всіх 10 вищевказаних кладовищах та скільки могил збереглись – невідомо. Натомість, кладовища в Ужгороді та в навколишніх селах – займають гектари землі, однак, скільки точно, також – невідомо. 
          За статистикою, за увесь 2017 рік в Закарпатті померло 15 077 чоловік (з них 5 438 в містах області). Тільки за січень-березень 2018 року в Ужгороді померло 364 особи. Якщо ж припустити, що за рік, в середньому, тільки в Ужгороді помирають 1 400 – 1500 осіб, а для поховання кожного з померлих потрібно земельну ділянку приблизно 2,2м на 1,8м (або майже 4 м²), то для поховання вищевказаної кількості померлих (з урахуванням під’їзду/підходів до кожної могили, тобто ще 6 м²), потрібна земельна ділянка в розмірі 14 500 м², або 1,45 гектарів (га) – щороку. Якщо ж абстрагуватись від вищенаведеного, то за 50 років в Ужгороді помре біля 72 500 осіб, для яких буде потрібно… 72,5 га земельної площі! 
          При цьому, Ужгород з населенням майже 114 000 чоловік (станом 1 квітня 2018 року) займає площу – 41, 56 км² , або 4 156 га, Баранинська ОТГ – 12 153 га. 
          Все, вищевказане, без врахування ситуації, яка склалась й на кладовищах в навколишніх, з Ужгородом, селах, де й ужгородці намагаються ховати померлих родичів. 
          Тобто, є очевидним, що якщо в Ужгороді не запропонувати, фактично, альтернативу класичному похованню (у землю, шляхом закопування небіжчиків), а саме – кремацію померлих городян, то ситуація буде, практично, критичною, при чому – вже в найближчий час. 
          Кремація (від латинської cremare – палити, спалювати) – процес спалення трупів. Зазвичай проводиться як обряд перед похованням. Здійснюється в крематорії, у стародавніх суспільствах – на багатті. За сучасними європейськими правилами, після кремації прах померлого поміщається в похоронну урну і потім може бути похований різним шляхом. 
          При цьому, в ході прийняття рішень про будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді, треба звернутись до історії причин виникнення кремації тіл померлих, врахувати релігійну складову, менталітет жителів обласного центру, проаналізувати діючі практики, які до цього часу не привели до виникнення місцевого крематорію й проаналізувати діяльність подібних інституцій у наших найближчих сусідів – країнах Євросоюзу. 
          Такі релігії, як: буддизм, індуїзм, джайнізм, синтоїзм, різні гілки стародавнього і сучасного язичництва відносяться до релігій, які дозволяють кремацію. Основні ж християнські конфесії сучасних церков – допускають кремацію, ґрунтуючись зокрема, на словах ранньохристиянського церковного письменника Марка Мінуція Фелікса. Іслам та юдаїзм, при цьому – не практикують кремацію. Однак, наприклад, Свідки Єгови не забороняють кремацію тіла померлого. 
          Національно-релігійна складова міста, що для Закарпаття, яке є чи найбільш віруючим регіоном країни, вкрай важливо. За переписом 2001 року в Ужгороді проживало 77,8% українців, 9,6% росіян та 6,9% угорців. Натомість, найбільшу мережу релігійних осередків/приходів (станом на 2014 рік) у нашому краї (дані по Ужгороду відсутні) мають Українська православна церква (УПЦ МП, УПЦ КП та УАПЦ разом – 623 організації), Українська греко-католицька церква (412), релігійні організації Свідків Єгови в Україні (164), Закарпатська реформатська церква (117) та Римо-католицька церква (102). Ці дані важливі для розуміння, того чи погодяться й чи пристануть жителі міста та, навіть, всього краю – на кремацію померлих і який це буде відсоток, з точки зору рентабельності майбутнього крематорію, послугами якого, очевидно зможуть користуватись не тільки жителі Ужгорода.
          Менталітет жителів міста над Ужем, тісно пов’язаний не стільки із забобонами, скільки з певною традицією, яка склалась в краї, при дотриманні ритуалів поховання померлих. Однак, через «виділення землі» під поховання, сам ритуал на який держава виділяла ще й кошти та подальше утримування могили для «трудящих», ще з часів СРС – було безкоштовним (на відміну від країн Європи), питання кремації не було й не є – актуальним. Натомість, кремація померлого є дешевшою ніж «традиційне» поховання – в землю! Приклад Харкова, де з вересня 2018 року: поховання в труні складе вартість, в розмірі – 1 248 грн. (влітку) та 2 287 грн. взимку, а кремація – 1 272 грн. (влітку) та 1 598 грн. (взимку), це підтверджує. В Ужгороді, поховання в труні (з переліком послуг: оформлення документів, катафалк до кладовища, труна, викопування могили тощо) – вартує приблизно 2 820 грн. 
          Європейська практика з кремацією у наших, найближчих сусідів, наприклад: у Словаччині й Угорщині. Так, в Словаччині, крематорії діють, в таких містах, як: Братислава, Жиліна, Кошіце, Б.Бистриця, Н.Замки та Левіці. В Угорщині діє 14 крематоріїв. Найближчими ж до Ужгороду є крематорії в Кошицях та в Мішкольці. Тобто, наші сусіди вирішують питання поховань власних громадян значно цивілізованіше, ніж це організовано в Україні, не кажучи вже про окрему область чи її столицю та не рахуючи вже кількість приватних компаній, які уможливлюють, фактично, в любому населеному пункті тієї ж Словаччини та Угорщини – здійснити поховання через кремацію. 

 Пропозиції щодо реалізації будівництва та облаштування крематорію, включаючи фінансове забезпечення

          Крематорій в малоземельному Закарпатті може й має бути, саме – обласного значення, позаяк в Закарпатті проживає біля 1,2 мільйони осіб. При цьому, будувати Крематорій доцільніше не стільки в Ужгороді чи Мукачеві, а наприклад в: Середньому, Ракошино, Холмоку, В.Доброні й так далі. Це пов’язано з тим, що: 
          а) в Ужгородському чи Мукачівському районах проживають найбільше міських жителів, які швидше «приймуть» Крематорій; 
          б) є очевидним, що угорське населення (католики), протестанти та реформатори краю будуть першими користуватись послугами Крематорію. 
          Більше того, саме у вищевказаних регіонах/містах є найбільше й фінансових можливостей для реалізації задуманого, а саме – будівництва та облаштування Крематорію. Крім того там є і земля й відповідні комунікації, а також перспектива працевлаштувати місцевих, не кажучи вже про податки до таких, міських/селищних/сільських рад/бюджетів.
          Важливо, що автором Петиції пропонується до розгляду не тільки будівництва, але й облаштування Крематорію у вже існуючих будівлях, які можна пристосувати до вимог останнього. Більше того, як показує досвід наших сусідів, особливо в Угорщині, Крематорії, як правило облаштовуються в невеликих населених пунктах й здебільшого на їх окраїнах. 
          Натомість, «завантаженість» новозбудованого Крематорію обласного значення можлива за умови, що буквально всі комунальні підприємства Закарпатської області уможливлять бажаючим родинам хоронити померлих родичів шляхом кремації, причому з урахуванням єдиного тарифу для транспортування тіл небіжчиків з різних куточків краю до Крематорію та повернення праху назад. Такий підхід дасть можливість зробити послугу кремації доступною для всіх жителів краю й дозволить, особливо в перспективі, не тільки вберегти/скоротити земельні ділянки під цвинтарі, але й суттєво покращить санепідеміологічну ситуацію в області. 
          Важливо, що при доступності до послуги кремації, яка може здійснюватися в області в єдиному Крематорію, кожна громада може приймати рішення про спорудженню колумбаріїв (сховищ для урн із прахом померлих що облаштовуються в мурованих стінах або на підготовлених ландшафтних ділянках), до яких  значно менше вимог ніж для кладовищ. Крім того, саме кремація тіл померлих сприятиме та дозволить облаштуванню склепів (підземна або заглиблена в землю капітальна споруда, призначена для поховання, в межах місця поховання, відведеного у встановленому порядку). 
          Що стосується фінансового забезпечення будівництва та облаштування Крематорію то це повинні бути кошти: 
          – Держбюджету України; 
          – обласного бюджету; 
          – та міськрайонних бюджетів, включаючи й ОТГ. 
          Крім того, виконавчим органам краю, з метою долучити до фінансування будівництва та облаштування Крематорію, доцільно вступити в переговори з:
          – партнерами: Закарпатської області з країн ЄС та міст-побратимів; 
          – потенційними грандодавцями;
          – потенційним спонсорами: юридичними та фізичними особами. 
          P.S. Відомо, наприклад, що найдорожчим при облаштуванні Крематорію є придбання печі/печей, яку очевидно можуть придбати (нехай і в складчину) для Закарпаття кілька країв-партнерів з Чеської Республіки. Натомість допомогти в побудові Крематорію, особливо в угорськомовних населених пунктах, можуть партнери з Угорщини. Й так далі…  

Висновки та очікувані результати 

          Основні висновки:
          1. Закарпаття зокрема й міста обласного значення, включаючи й Ужгород, суттєво відстали від європейської практики організації поховань через кремацію померлих, що призводить до значних земельних втрат, саме на організацію нових та розширення вже діючих кладовищ.
          2. Сутужність з «місцями» на кладовищах, а подекуди й відсутність місць для поховань, особливо у великих містах та на «престижних» кладовищах – веде до корупційної складової самого процесу поховання померлих, практично – по всій області.
          3. Вартість ритуальних послуг при похованні в труні та через кремацію, практично тотожні.
          4. Національно-релігійний склад міста (як й краю), наводить на думку, що з урахуванням кількості вірників, насамперед, таких приходів, як: Закарпатської реформатської, Римо-католицької та української греко-католицької церков, включаючи й прихильників Свідків Єгови вкупі з атеїстами – поступово дозволить досягти рівня кремації померлих до показників, бодай – українських міст.
          5. Будівництво крематорію обласного значення, наприклад, в Ужгороді та організація його роботи – дозволять у 100 разів зменшити територію для поховання, скоротить термін мінералізації останків з 50 років до однієї години та підтвердить для краю статус європейського, а також уможливить, практично, всім мешканцям Закарпатської області скористатись сучасною ритуальною послугою й наблизить край до цивілізованого вирішення питань поховання померлих. 
          Очікувані результати від роботи Крематорію обласного значення, це насамперед – якісні, а головне – альтернативні послуги з поховань померлих закарпатців, шляхом кремації. Це й збережені/вивільнені земельні ділянки які не будуть використані під кладовища в малоземельному Закарпатті. Це й помірні ціни на ритуальні послуги, шляхом кремації й так далі. 
          При цьому, надважливо – знайти дієвий, законний та зрозумілий всім закарпатцям механізм реалізації задуманого, а саме – будівництва й облаштування Крематорію із залученням всіх суб’єктів комунальної вертикалі на чолі з, наприклад, Департаментом інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА. 

Правові підстави та ДБН

          Перелік основних законодавчих та нормативних актів:
          1. Закон України «Про поховання та похоронну справу».
          2. Указ Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України».
          3. Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Правил користування крематоріями».
          4. Державні будівельні норми України «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій КЛАДОВИЩА, КРЕМАТОРІЇ ТА КОЛУМБАРІЇ. НОРМИ ПРОЕКТУВАННЯ».
          5. Нормативно-правові документи (Положення, Порядок тощо) місцевого значення.

Реагування Ужгородської міської Ради  

          Відповідно до вимог статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян», електронна петиція, яка була подана до органу місцевого самоврядування, через Єдину систему місцевих петицій – була розглянута а 09.10.2018 року автором Петиції була отримана відповідь за підписом Б. Андріїва – Ужгородського міського голови. 
          6 листопада 2018 року відбулось перше засідання комісії з розгляду питань, піднятих у Петиції, яка була організована відділом благоустрою Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, одним з пунктів рішення якої було – звернутись щодо будівництва та облаштування крематорію до Закарпатської ОДА.
          Очевидно, що вищевказана відповідь за підписом Б. Андріїва – Ужгородського міського голови та, власне – звернення до Закарпатської ОДА (щодо будівництва та облаштування крематорію), остання отримає та прийме до відома. 

          P.S. Подібні Петиції (по Україні, до жалю не набрали потрібну кількість голосів): 
          а) Чернівці – Будівництво муніципального будинку скорботи та крематорію (139/250); 
          б) Хмельницький – Крематорій (332/500).

          Підготовлено IASEED